Двадцятирічний житель села Сингаївка Богдан Сьомак зарубав свою 78-річну бабусю. Його матір позбавили батьківських прав, тому його вихованням здебільшого займалась бабуся. І ось так він їй віддячив. Слідство тривало недовго, бо підозрюваний у вбивстві навіть не намагався ховатись і, кажуть, сам викликав поліцію. Минулого четверга відбулось чергове судове засідання у справі, де заслуховували свідків. Ними стала ровесниця Богдана, яка живе в другому кінці села, поштарка, яка раніше приносила пенсію убитій, та фельдшер швидкої допомоги, яка приїздила на виклик того фатального вечора, - пише rio-berdychiv.info.

  Тоді в село майже одночасно приїхали і поліцейські, і лікарі. Але трохи поплутали через нові назви вулиць і трохи побуксували через замети. Бабуся ще була жива, але не була при свідомості і нічого не змогла сказати слідчим. ЇЇ голова сильно кровоточила. Фельдшер забинтувала голову та дала уколи, щоб підвищити тиск. На жаль, потерпіла померла в машині швидкої допомоги, ще навіть не доїхавши до міста.

  Свідки мало що додали до картини злочину, бо були мало знайомі як з бабусею, так і з її онуком. Лише знали один одного в очі та здоровались в селі. А обвинувачуваний, то й взагалі глузував з таких свідків та вів себе не зовсім адекватно, за що отримував від судді не одне попередження. 

  Коли дійшла черга до продовження терміну перебування під арештом, суддя запитав його, який запобіжний захід той хоче. Спочатку Сьомак попросив заставу, а коли його спитали, чи є в нього гроші на заставу, сказав, що краще було б відправити його на психіатричне лікування. 

  Чи цьому його напоумили співкамерники у СІЗО, чи адвокат, але, дійсно, його поведінка в суді мало нагадувала поведінку психічно здорової людини.

  Колегії з трьох бердичівських суддів непросто буде прийняти рішення, адже з однієї сторони шкода такого з виду сумирного молодого хлопця, а з іншої - чи не буде в нього бажання повторити непокараний відповідно злочин? Наступне засідання призначене на 28 серпня, і якщо суди будуть іти таким темпом, то до нового року, напевно, ми вже почуємо вирок.

Новини Житомира