"Добрий день. До вас звертається випускник школи інтернату для дітей сиріт про невиконання рішення суду щодо житлового питання. Прошу вашої допомоги у вирішенні мого питання. Міськом міста Житомира вкрав мою квартиру поки я перебував у школі інтернаті №4 міста Житомира для дітей сиріт. Тато мама я і моя молодша сестра проживали до 1981 року в місті Житомир по вулиці Шелушкова, 114 в приватному будинку.

  У 81 році на роботі в ПМК-6 загинула моя мама мою молодшу сестру забрала бабуся в смт. Червоноармійськ Житомирської області. А мене здали в інтернат. Після закінчення інтернату я вчився в ПТУ №6 на повному державному забезпеченні. Бабуся мені дала гарантійний лист, де повідомлялось, що мені, і моїй сестрі міськом видасть жилу площу коли нам буде 18 років.

  Я звернувся з цим листом до міськвиконком і мені відповіли, щоб я вимагав квартиру у військової частини, яка знесла наш дім і на цьому місті побудувала багатоквартирний будинок. У в/ч Укрвійськбуд спочатку не заперечували, сказали збирати документи, що будинок добудовується, потім сказали шукати сестру і я подавав її в розшук, бо вона поїхала від бабусі кудись до Києва. Потім в/ч повідомляє, що передала мою квартиру міськвиконкому. У мене назбиралася ціла папка листувань, жалоб, звернень до прокуратури, міністерства оборони, президента, депутатів. Я не вимагав, як сирота, дати мені житлову площу по закону, я вимагав дати мені те що належало моїм батькам і мені.

  Я звернувся до суду, найняв адвоката, хоча у мене самого багатодітна родина і коштів завжди не вистачає. Суд забов’язав міськвиконкому надати мені жилу площу, але ніхто не збираєтся виконувати рішення суду. Мені прямо у очі сказали, що квартиру я не одержу. Я дізнався що квартири видають, але не таким як я. Мене ошукали представники влади, моя держава, коли я був в інтернаті”, – написав до “Електронної книги скарг України” Володимир.

Новини Житомира