НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Про що розповіли знахідки з берегів Кам'янки

Про що розповіли знахідки з берегів Кам'янки

  Хоча карантин вніс свої корективи, щодо діяльності багатьох закладів культури, у тому числі й обласного музею, його наукові співробітники не призупиняють свою повсякденну роботу.

   Триває обробка і підготовка матеріалів для створення нових виставок та експозицій, розбираються, вивчаються і атрибутуються різноманітні предмети старовини, готується відповідна обліково-охоронна документація, здійснюються дослідження з різних галузей знання, готуються наукові статті, повідомлення, інформаційні довідки тощо.

  В процесі робіт, розбираючи старі експедиційні матеріали ми натрапили на серію невеличких, плоских, округлої форми металевих виробів, з рельєфно-випуклими написами і позначками на поверхні. З польової документації дізналися, що їх було знайдено під час археологічних досліджень в історичній частині Житомира у 1981-1982 рр., в одній із промоїн, на схилі високого підвищення лівого берега р. Кам'янки, в місцевості, що примикає до міського скверу між вулицями Кафедральною та Рильського.

  Виготовлені вони із свинця темно-сірого кольору, округлих або овальних обрисів. В профілі кожного виробу можна побачити невеличкі наскрізні дірочки округлої або вузькі, підпрямокутної форми отвори. За сумою згаданих ознак і, виходячи із змісту написів, встановили, що зазначені предмети є товарними пломбами. Відомо, що це один із різновидів печатки, що використовувалася в якості ідентифікуючого пристрою, яким позначали власника, нерідко найменування та місце походження товару. Прикріплювався передусім з метою контролю та захисту від несанкціонованого втручання.  

  Серед цих виробів шість збереглися найкраще, написи чіткі і добре читаються. Вони невеличкі, діаметром від 0,9 до 1,3 см, товщиною 0,1 – 0,3 см. В процесі вивчення предметів і спеціалізованої літератури нам вдалося з'ясувати, що зазначені пломби належать особам, які мали безпосереднє відношення до торгівлі і, зокрема, до постачання на ринки тодішньої Російської імперії відомого і багатьом улюбленого напою, який ми й досі вживаємо – чаю. А що цікаво, постачався він переважно з Китаю.

  Очевидно, і в Житомирі в той час продукція торгівців чаєм користувалася широким попитом. До речі неподалік місця знахідки, в районі сучасного скверу вздовж вул. Кафедральної, розташовувався один з найдавніших міських ринків, який в певний період часу йменувався Воздвиженським. Саме тут, через мережу магазинів і крамниць, могли продавати чай.  

  Але повернімося до пломб. На п'яти зразках на лицевій стороні зафіксовані написи: "Братья К и С Поповы", а на зворотній "Вь Москве". Лише на п'ятому зразку на звороті напис дещо інший за змістом "товарищество". На шостому зразку на лицевій стороні напис "В И Поповь", а на зворотній "ЧАЙ". На перших п'яти зразках, різновид товару не зазначений, а на шостому відсутні дані про його походження. Дат на усіх без винятку пломбах не виявлено. Хоча прізвища однакові, організації і заклади торгівлі належали все ж таки представникам різних, не пов'язаних із собою родин.   

  Розібратися в цьому допомогла дореволюційна та сучасна довідкова література. Більш потужною як виявилося, була родина "К и С Попових". Фірму заснував Костянтин Абрамович Попов (1814-1872) у червні 1842 р., коли на Невському проспекті в Петербурзі, в будинку Котомкіна, він відкрив магазин чайної торгівлі Попових. Через деякий час він переїжджає до Москви і на весні 1843 р. відкриває новий магазин в будинку Третьякових на Кузнецькому мосту. В Петербурзі залишився його брат Семен Абрамович. Саме тоді було вирішено торгувати під єдиною маркою "Братья К и С Поповы". У 1883 р. фірму було перетворено в пайове “Товарищество чайной торговли и складов “Братья К и С Поповы”, головний офіс якого розташовувався в Москві. На рубежі ХІХ – ХХ ст. фірма  продавала на теренах Російської імперії  10 номерів оригінального (чистого, без домішок) вагового китайського чаю. На початку ХХ ст. товариство мало розгалужену мережу роздрібних магазинів в багатьох містах імперії, зокрема й українських, як-от Київ, Одеса, Харків, Кам’янець-Подільський. А в Одесі крім того у вересні 1901 р. було відкрито й ваговий склад. За торгівлю чаєм фірма у 1881 р. двічі отримувала почесне звання придворного постачальника Двору Його Імператорської Величності, отримала право на своїй продукції ставити герб Російської імперії. Популярність чаїв братів Попових згодом набула небувалого розквіту і вийшла далеко за межі Москви та Російської імперії. Представництва фірми почали відкриватися закордоном. До речі, фірма торгувала не лише чаєм, але й цукром, кавою, какао, цикорієм та іншими вишуканими товарами (Рис. 1).

  Іншим представником чайної торгівлі був Василій Іванович Попов. Свою справу започаткував у 1877 р. У 1889 р. на Замоскворіччі по вул. П'ятницькій викупив у купця П. Матвеєва будинок, на першому поверсі якого відкрив власний магазин по продажу вагового чаю. Згодом було засновано товариство чайної торгівлі і складів. Правління розташовувалося в Москві на Ільїнці в Старому Гостинному дворі. Дослідник І.А. Соколов, наводить відомості, що В.І. Попов торгував чаєм в Москві за трьома адресами: на Старому Гостинному дворі, 19, власному будинку на вул. П'ятницькій, та Середніх Торгових Рядах, 12. Інших даних, щодо поширення його продукції на теренах Російської імперії на жаль не наводить. А от рекламна продукція того часу засвідчує, що продаж вагового чаю фірми В.І. Попова не обмежувався внутрішнім ринком Москви, а поширювався  далеко за її межі. Чай виробництва В.І. Попова продавався зокрема на Нижегородській ярмарці, в магазинах Варшави і Харкова. Одна із вище згаданих знахідок дає підстави додати до цього списку й Житомир (Рис. 2).

  Ось власне про такі цікаві дані ми дізналися під час вивчення знахідок, знайдених на березі р. Кам'янки в історичній частині м. Житомира. Згодом ці цікаві предмети матеріальної культури поповнять збірку обласного краєзнавчого музею.

  Пийте чай, насолоджуйтеся вишуканим ароматом, зміцнюйте імунітет, набирайтеся сил. Усім міцного здоров'я.       

Старший науковий співробітник

відділу досліджень музею   О.О. Тарабукін

Новини Житомира

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top