У Житомирі на місці концтабору і досі знаходять братські захоронення
Концентраційний табір "Шталаг-358" функціонував на околиці Житомира у період Другої світової війни. За даними історичних архівів, його заснували представники командування німецького Вермахту для утримання військовополонених.
За три роки через концтабір пройшли більше 300 тисяч бранців, 67 тисяч із яких розстріляли, - розповідає suspilne.media.
Минуло майже 8 десятиліть, а на місці розташування табору смерті і досі знаходять братські поховання колишніх бранців, розповів Суспільному житомирський історик-краєзнавець Геннадій Махорін, який багато років досліджує тему війни на Житомирщині.
На місці розстрілів полонених концтабору у Житомирі і досі знаходять братські захоронення
За словами Геннадія Махоріна, за масштабами цей концтабір був найбільший на території тодішньої Житомирської області. З’явився у липні 1941-го року. Частина його була розташована на місці, де сьогодні знаходиться військовий інститут імені Сергія Корольова.
Геннадій Махорін розказав, що в перший рік нацисти дозволяли відвідувати полонених. А потім його повністю закрили.
В обласному архіві зберігаються документи-спогади людей про той період.
"Жителька села Тетерівка Житомирського району, наприклад, згадує, що її бабуся носила їжу полоненим і так познайомилася із одним із них, який був немісцевим. Вони сподобалися одне одному. Жінка віддала йому перстень. А потім вони одружилися і прожили разом усе життя", - розказав Геннадій Махорін.
За словами історика, врятувати полонених із табору в той час намагався житомирянин Володимир Петрович Кавалерідзе, який був директором Житомирського сільськогосподарського інституту. Він домовлявся із керівництвом табору і під виглядом, що треба робоча сила на сільськогосподарських полях, забирав військовополонених.
Геннадій Махорін каже, що з другої половини 1942 року через відмову Радянського Союзу підписати Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими ставлення німців до радянських полонених змінилось. Почались масові розстріли та фізичне насилля на ними. Пайок для полоненого становив 100 грам проса на добу.
Геннадій Махорін: "Гинули полонені через недоїдання, тому що не дозволяли до табору підходити місцевим людям. Фізичне насилля почали застосовувати. Хвороби, які поширювалися через масові скупчення військовополонених, підкошували знесилених людей. Хвороби, розстріли, знесилення – це були причини смерті військовополонених у таборі".
На місці розстрілів полонених концтабору у Житомирі і досі знаходять братські захоронення
У 1943-му році через житомирський концтабір "Шталаг-358" пройшов Інокентій Смоктуновський, який згодом став відомим радянським кіноактором. Тут він був близько місяця, а потім, під час етапування до Бердичева втік.
На місці, де розташовувався концтабір у Житомирі, встановлено пам’ятник "Жертвам фашизму".
