Вони потрапляють під обстріли, отримують поранення, втрачають бойових побратимів, але не здаються.

Військові не скаржаться на життя і не люблять, аби їм співчували. Всі, як один, однозначно стверджують, що виконують обов’язок перед Батьківщиною і роблять все можливе для того, аби без втрат повернутися до своїх рідних і друзів на Житомирщину, - повідомляє прес-служба облдержадміністрації.

Солдат 26-ї Бердичівської артилерійської бригади Олександр Крижанівський перебував у зоні АТО з 30 червня 2014 року по 10 лютого цього року. Після закінчення строкової служби він свідомо підписав тимчасовий контракт, аби залишитися у неспокійному регіоні для виконання бойових завдань. Військовий був навідником САУ (самохідної артилерійської установки) і брав участь в боях у найгарячіших точках сходу України – Слов’янську, Краматорську, Горлівці, Дебальцевому, Шахтарську.

«Не думав над тим, щоб повернутися на Житомирщину після закінчення строкової служби. Там, на сході, держави у мене залишалися друзі, з якими ми багато чого пережили. Після того, як ми брали міста Слов’янськ і Краматорськ, я зрозумів на що йду. Не міг просто це все залишити і поїхати додому, бути відстороненим, спостерігаючи за подіями з екрану телевізора. Це не чоловічий вчинок, а ще так вчинити не дозволяло моє виховання в сім’ї», - наголошує Олександр Крижанівський.

Боєць переконаний, що кожен військовозобов’язаний робить свій вибір самостійно: «Не маю морального права нікого засуджувати. Думаю, що не всі чоловіки розуміють реальний стан справ на сході держави, а тим паче свою місію в Збройних Силах України. Кожен, в першу чергу, має думати про себе і про обов’язок перед Батьківщиною».