Це трапилося 4-го вересня. Рік тому хлопець отримав важкі поранення хребта і внутрішніх органів під Авдіївкою. Шансів на те, що він повернеться до нормального життя, практично не було, -  повідомляє «Єхо».

Усім селом збирали гроші на лікування Максима. Навіть дітлахи спустошували свої скарбнички. Максим зумів піднятися. Це він сам і його близькі вважали дивом.

Він віддав усього себе Україні. Держава борг не повернула. Як розповіла мама Максима Наталя, їй і Максиму довелося місяцями їздити в штаб 30-ї бригади в Новоград-Волинський, щоб там як годиться оформили документи для надання статусу учасника АТО. Вчителька математики Олена Анатоліївна згадала слова покійного сина про те, що там, на війні, життя чесніше.

Щодо причин фатального вчинку хлопця нічого певного всі, хто його знав, сказати не можуть. Батьки визнають, що останнім часом у сина була депресія і, що траплялися сварки з коханою дівчиною. Але причину самогубства вбачають в душевній рані, нанесеної війною.

Героя АТО ховали з військовими почестями. На похорон прибули його командир і товариші по службі. Від влади був лише місцевий сільський голова…