Пішов із білим прапором до терористів, щоб забрати поранених і вбитих після бою.

— Ребята хотели собирать деньги на выкуп Ивана из плена. Сказала ему об этом по телефону. Он ответил: ничего собирать не надо. Меня за деньги не отпустят. Перед этим у жены одного бойца просили 60 тысяч долларов выкупа, — розповідає29-річна Маргарита Кушніроваз Житомира. Її чоловік полковник розвідки44-річний Іван Без'язиков перебуває в полоні бойовиків із 16 серпня 2014-го. На початку вересня Маргарита записала відеозвернення до президента Петра Порошенка. Попросила допомогти звільнити офіцера.

Іван Без'язиков потрапив у полон поблизу села Степанівка Донецької області. Пішов до бойовиків як переговорник, щоб забрати поранених і вбитих.

— 16 серпня він зателефонував біля 9.30, — говорить Маргарита Кушнірова. — Сказав, що все добре. Не дзвонитиме, бо зайнятий. Набере ввечері. Та ввечері я сама набирала його. Трубку ніхто не брав. Пройшла ніч — не подзвонив. Думала, на завданні. Боялася телефонувати. У подробиці він не вдавався. Але командир розвідки у бліндажі не сидітиме. Наступного дня по телевізору передали, що наші попали в полон. Не уточнили, що серед них — начальник розвідки. За кілька днів з'ясували, що Іван у бойовиків. Казали, він може йти на завдання від трьох днів до тижня і нікому не розповідати. А виявилося — хотів забирати убитих і поранених після бою. Ходив не вперше на такі переговори. Однак того разу щось пішло не так. Припускали, що його здали. Бойовики не знали, що Іван — начальник розвідки. Була інформація — чоловіка хотіли поміняти в перші дні. Але наші нібито відмовилися. Поширювали чутки, що Іван перейшов на ту сторону. А я точно знаю — ніколи не зробив би цього. Розповідали навіть, що Іван там другу жінку має.

Перший раз чоловік подзвонив у вересні торік. Говорив погано, був побитий, мав зламані ребра. Полоненим погрожували, що відрізатимуть голови по черзі. Іноді Іван через соцмережу відписував мені. Іноді — бойовики. Востаннє спілкувалися 22 травня. Деенерівці пропонували мені приїхати в Донецьк. Мовляв, зустрінуть там, проведуть до Івана. Можна буде жити з ним до звільнення. Та чоловік просив, щоб не робила цього. У СБУ казали, що він тримається. А як поїду — станеться біда. Був час, коли не водила нашого 4-річного сина в садочок, боялася. Через соцмережі бойовики погрожували розправою. Дзвонили шахраї — як не дам грошей, то вивезуть Івана в Росію. Попросила дати трубку йому — відмовилися. Повідомили, що чоловік благав про допомогу. Але він ніколи не благав би. Потім виявилося, що телефонували з Києва.

— Івана Без'язикова тримають у Донецькому СІЗО, — пояснює координатор волонтерської групи "Патріот"44-річний Олег Котенко. — Двох бійців, які були з ним, уже звільнили. Кажуть, їхні дружини продали дачу і гараж, щоб викупити чоловіків. Про Без'язикова спочатку говорили, що він — зрадник Батьківщини. Така інформація була навіть на рівні Міністерства оборони. Потім поширювали чутки, що Іван — у Росії. Там тримають багатьох наших людей. Їх використовуватимуть із певною метою.

Проблема в тому, що Іван перебуває у слідчому ізоляторі, де з ним не можна підтримувати зв'язок. У яких умовах зараз Без'язиков — невідомо. І ще один момент — його ніхто не хоче забирати. Я звертався до Ірини Геращенко. Вона є уповноваженим президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Казав, що знаю, де знаходяться наші 25 бійців. Але часу мені ніхто не приділив. Для звільнення всіх полонених треба політична воля. Зараз можна забирати щотижня по дві-три людини.

За інформацією Gazeta.ua