Прокуратура повинна захищати права та свободи громадян. Суд повинен вирішувати, на чиєму боці закон. А управління – приводити законний вирок до виконання. Так, принаймні, має бути у правових державах. Але що буває, коли всі ці державні інституції поєднані приватними дружніми зв’язками?

UA1 вже писав про справжню життєву трагедію, яка розгорнулась у місті Житомир. Прокурор міста Юрій Сич намагається виселити 10 сімей з маленькими дітьми з їх власного житла. Добросовісні покупці квартир, які вже встигли зробити в своїх квартирах ремонти, можуть бути позбавлені власного майна. Прокуратура Житомира подала позов до суду, намагаючись за допомогою майна людей повернути державі борг забудовника перед неіснуючим на сьогодні МНС.

Прокурори, що не змогли довести до кінця справу, в якій компанія-забудовник винна державі 2 млн 900 тис. гривень, просто вирішили компенсувати це за рахунок мешканців будинку. Юридичний абсурд в цьому вбачають як незалежні юристи, так і прокурори ГПУ, які вже ознайомились із вказаною справою.

Однак нелогічність ситуації не є очевидною для судді Богунського районного суду міста Житомира, куди прокуратура й подала позов. На першому ж судовому засіданні суддя Дмитро Лєдньов за 15 хвилин приймає рішення задовольнити позов прокурора міста. І це тоді, коли суди в Україні часто тривають роками.

За словами потерпілих, вже за 10 хвилин після закінчення засідання було готовим рішення судді на кілька сторінок. Склалося враження, що рішення готувалося заздалегідь, задовго до самого засідання. Все це може здаватись дивним, доки не стає відомо, що суддя Лєдньов – добрий приятель прокурора міста Юрія Сича.

Крім Дмитра Лєдньова у міського прокурора є ще один дуже близький друг і кум – Олег Горай, начальник Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Варто зазначити, що саме у підпорядкуванні Управління юстиції перебуває Управління державної виконавчої служби, а також Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, коло замкнулося. Один товариш подає позов від імені прокуратури, другий приймає рішення суду, а третій забезпечує примусове виконання рішення та реєстрацію речових прав на нерухоме майно для нових власників. За таких обставин обвинувачення з боку потерпілих про те, що в них хочуть відібрати квартири, аби потім передати «своїм», вже не видаються дивними.

Зацікавлена Феміда

Абсурдність позову житомирського прокурора Сича визнали в Генеральній прокуратурі, коли туди на прийом у супроводі телекамер прийшла одна із постраждалих Наталія Голобородько. Представники ГПУ терміново зателефонували до обласної прокуратури з вимогою негайно розібратися в ситуації, в якій відсутня юридична логіка та порушуються законні права громадян. Після чого в Житомирській обласній прокуратурі заявили, що позов може бути відізваний, а винні посадові особи покарані.

Якщо в ГПУ одразу помітили невідповідність позовних вимог прокуратури законодавству, то чи міг не помітити це суддя Богунського суду? Рішення по справах приймав молодий суддя Дмитро Лєдньов, якому, як і прокурору Житомира, 30 років. Він так само, як і Юрій Сич, зробив стрімку та блискучу кар’єру, але в царині судочинства.

Суддя Лєдньов працював за режиму Януковича і продовжує успішно трудитися за нової влади, хоча в нього є свої маленькі корупційні таємниці. На регіональних сайтах та форумах Житомира постійно спливає інформація про рішення цього судді, якими то вирішуються питання колишніх керівників держпідприємств, то закриваються кримінальні справи проти корумпованих чиновників.

Цікавою є реакція керівництва Богунського суду на рішення, винесені суддею Лєдньовим. Так, заступник голови суду Лариса Чішман у коментарі журналісту програми «Люстратор 7.62» (канал 2+2) заявила, що вона в цій ситуації на боці людей. На її думку, тодішнє МНС не набуло права власності на ці квартири, і тепер держава не може витребувати саме цю нерухомість. Але вплинути на рішення судді заступник голови суду ніяк не може, адже кожний суддя в Україні має приймати незалежні рішення.

Таким чином, ГПУ та керівництво суду дотримуються однієї думки, а 30-річний суддя Дмитро Лєдньов – зовсім іншої. Просто, можливо, для нього дружні стосунки вартують трошки більше ніж закон? Це скоро стане зрозумілим, адже наразі більшість справ знаходяться на стадії касації.

Незаконні забудови друзів прокурора

Ще один близький друг прокурора Сича – Олег Горай не так давно став начальником Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Як кажуть експерти, це призначення пролобіював віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко, який минулого року був фігурантом гучного скандалу з призначенням його 26-річної коханки на високу посаду в Адміністрації Президента.

Олег Горай був помічником Зубка, на той час народного депутата фракції ВО «Батьківщина». І саме від цієї партії Горай стає депутатом міської ради Житомира. Під час каденції міського депутата Горай відзначився не лише чисельними орфографічними помилками в офіційних документах, але й участю в кількох корупційних скандалах.

У квітні цього року на одній з вулиць Житомира вирубали садок, посаджений 20 років тому ветеранами війни до 60-ї річниці Перемоги. Мешканцям сусідніх будинків пояснили, що на його місці буде побудовано офісний центр. Тоді ж між місцевими жителями та представниками забудовника виник конфлікт. Як стверджує мешканець сусіднього будинку Олександр Федоренко, на нього напали троє, повалили на землю і били ногами. Одним з нападників і був депутат міської ради Олег Горай.

За словами потерпілого, саме Горай погрожував йому фізичною розправою, заявивши: «в цьому місті ти більше не жилець». Міліцією було зафіксовано факт бійки та побоїв і відкрито кримінальну справу. Однак справа десь загубилась, і цілком ймовірно, що сталося це не без допомоги прокурора міста.

Сам Олег Горай у коментарях місцевим журналістам стверджував, що був лише свідком бійки на забудові та не має жодного стосунку до компанії-забудовника. Також він порадив журналістам «знайти власника забудови». І як на лихо – для депутата, – журналісти виявились допитливими та встановили, що забудову здійснює приватне підприємство «Центр правової допомоги «Горос». Саме цій фірмі КП «Зеленбуд» на правах суборенди передало земельну ділянку. У 2010 році Олег Горай числився директором «Центру правової допомоги «Горос». А сама назва підприємства походить від початкових літерГОРайОлегСтаніславович.

Ще один гучний скандал із незаконною забудовою в Житомирі розгорівся навколо будівництва супермаркету АТБ. Мешканці міста виступали проти забудови в історичному центрі Житомира, яка могла призвести до транспортного колапсу, а також нашкодити архітектурі міста. Комісію міської ради з цього питання очолив Олег Горай, який пообіцяв швидко винести його на голосування. Однак за словами місцевих активістів, саме він затягував розгляд питання на користь власників АТБ. Поки рада ніяк не могла прийняти рішення, будівельний майданчик став справжнім символом корупції в Житомирі, вже за нової, постмайданівської влади.

До того, як стати міським депутатом, Олег Горай працював адвокатом. Маючи гарні зв’язки в прокуратурі (тут слід згадати кума Юрія Сича) та суді (суддя Дмитро Лєдньов), молодий юрист вигравав найскладніші справи. Але перемоги юридичні оберталися поразками для іміджу порядного громадського діяча. Так, Горай був адвокатом співробітниці прокуратури у суперечці з 86-річною пенсіонеркою за трьохкімнатну квартиру. Поки тривала судова тяганина, пенсіонерка померла, а прокурорші дісталася квартира.

Можливо, саме тоді у трьох друзів і виникла думка, що у слабших житло можна просто відібрати. Особливо, якщо ти сконцентрував у своїх руках всі засоби впливу в місті.

Звичайно, юридичну помилку можна виправити, а от ганебна слава за вчинене залишається з людиною на все життя. Проте розуміння цього приходить у більш похилому віці. На жаль, 30-річним прокурорам, суддям та чиновникам хочеться всього й одразу, без зайвих роздумувань над чиїмись зламаними долями. 

Артем Подольчук для ua1.com.ua