Багатьом студентам і викладачам не виплачують стипендії та зарплати.

За словами одного з студентів: «На даний момент університет кинули під Міністерство оборони, але ми цивільні, тому ми зараз не існуємо, оскільки не маємо до цього ніякого відношення. Наші студентські не дійсні, стипендію не платять, нас немає ні в одній базі даних, тобто ми не є студентами взагалі. А вчора нам натякнули, що нас, швидше за все, випустять після третього курсу і дадуть папірець, що ми лише прослухали курс лекцій, або ж після третього нас розкидають по різних вузам в яких є наша спеціальність. Так що такі справи... Сумно все це, багато дівчат плачуть, хлопці просто ніякі ходять».

«Парадоксальність ЖВІ під керівництвом горе-генерала Даника Ю.Г.

На урочистій лінійці, присвяченій початку 2015-2016 навчального року, з трибун звучать красномовні слова про «велич, міць і престижність ЖВІ», про «високу популярність серед абітурієнтів Польщі, вищих навчальних закладів військового спрямування, в яких на 1 студентське місце державного замовлення йде конкурс у 40 осіб», про «впевнені кроки ЖВІ до такого ж рівня» при тому, що на перший курс цього року вступило…УВАГА…АЖ 1 СТУДЕНТ!!! 

З початком навчального року нас, студентів, чекали ще кілька сюрпризів.  Так, Кабінет Міністрів України прийняв рішення про виведення Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова зі складу Державного університету телекомунікації. Про це повідомив 29 січня 2015 року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. «Щоб ви безпосередньо підпорядковувалися Міністерству оборони і кували кадри для українських Збройних Сил. Щоб ви були самостійним інститутом і над вами не було надбудови у вигляді Державного університету телекомунікації», - зазначив він. 

Тобто, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року № 94 «Про реорганізацію та утворення військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів» та спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України від 04 червня 2015 року за № 252/590 «Про заходи щодо реорганізації та утворення військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів» з 30 червня 2015 року Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету телекомунікації змінює назву на Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова. 

Проте, до першого вересня залишалося ще багато часу і поспішати з усією цією документальною волокнечею було нікуди. Саме тому юридично процес реорганізації було розпочато наприкінці серпня. І тут почалась купа «чудових» новин. 

Викладацький склад цивільних фахівців був звільнений 31 серпня 2015 року, проте наше ВЕЛЬМИШАНОВНЕ керівництво попросило викладачів неділю походити на заняття за «спасибі», доки не буде затверджено новий штат. Ця неділя затягнулася на 1,5 місяці. Викладачі, не настільки горді й пихаті, як наш «О, ВЕЛИКИЙ ГЕНЕРАЛ» сумлінно проводили пари у студентів безкоштовно. А при цьому військове керівництво доручило нижчестоящим майорам приходити на заняття до професорів, доцентів, кандидатів, старших викладачів і фіксувати наявність чи відсутність навчального процесу. До того ж ще й відбувалася оцінка проведених пар за такими з критеріїв, як інформативність і новизна заняття, володіння матеріалом, вміння зацікавити аудиторію та ін. А тепер виникає питання: «А чи не парадоксально те, що люди, які не мають досвіду викладання і вчених ступенів, приходять перевіряти викладачів, які до того ж офіційно не прийняті на роботу й працюють на чесному слові???» 

І ось, 1,5 місяці потому, 20 жовтня 2015 року, цивільні викладачі прийняті на роботу. 

А що стосується студентів, то ми являємось такими тільки за наказом нашого горе-генерала Даника Ю. Г, який тільки те й вміє, що красномовити й не відповідати за свої слова. Так, в ЄДЕБО (Єдиній державній електронній базі з питань освіти) ми не числимось. 

Отже, з 1 вересня по 20 жовтня 2015 року юридично ні викладачів, ні студентів в ЖВІ не було, а з 20 жовтня викладачі проводять заняття у неіснуючих студентів. 

Але аби бути господарем над усім цим ХАОСОМ було встановлено турнікет на КПП. Кожному видали особисту картку з відповідним номером, яка, при проведенні через турнікет, фіксує час прибуття і виходу з території інституту. Проте для всіх правил є виключення. У студентів заочної форми навчання немає таких перепусток і спеціально для них існує журнал з номерами груп і особистими даними студентів. Коли студент-заочник називає свою групу, прізвище й ім’я, його знаходять у списках і пропускають через КПП без перевірки документів. Проте, якби наш НАЧАЛЬНИК піклувався про безпеку і таємність інформації в ЖВІ, то слід було перевіряти дані заочників. Адже будь-який ворог, якого так чекає Даник Ю.Г. за високими стінами з колючою проволокою, тепер може пройти через КПП, просто знаючи прізвище і групу студента-заочника. 
А в той самий час, коли студенти денної форми навчання мають при собі студентський квиток, в якому зазначені особисті дані й інформація про ВУЗ, факультет, групу, або паспорт, проте за якоїсь причини відсутня перепустка, повинні їхати додому, не потрапивши в інститут. І все це через те, що без картки вони – ВОРОГИ №1. 

Винахідливості й кмітливості офіцерів можна тільки позаздрити. Запізнившись на 10 хвилин після гри гімну, заступник начальника інституту з навчальної та наукової роботи, полковник Шестаков В. І. заходить на КПП, пожимає плечима і звертається до начальника КПП з проханням, аби він провів своєю карткою…і ось…Шестаков В. І. в інституті й навіть не запізнився. 

Інша ситуація: офіцер о десятій годині ранку виходить з КПП, провівши перепусткою. Фактично він вийшов за територію ЖВІ, проте…О ЧУДЕСА, він проводить карткою з іншої сторони турнікету і просто прокручує його. Тепер він ніби вже знову на території інституту, але не так сталось, як гадалось. Він виходить через двері КПП і йде по своїх справах у той час, як фактично він на території інституту. 

Ось у такій СПРАВЕДЛИВОСТІ ми і живемо!!!», - пишуть у пабліку