Чоповичі. Монастирське село. ФОТОРЕПОРТАЖ

Чоповичі. Монастирське село. ФОТОРЕПОРТАЖ

  Козака Гната Чопа нагородили поліськими десятинами за якісь заслуги перед польською короною. Правду кажучи, подарунок з королівського плеча Сигізмунда I був такий собі: навіть у наші дні тутешні землі переважно ліси з болотами.

  Право нащадків Гната на маєтності королі не заперечували й згодом. Грамотами Сигізмунда II, Яна III підтверджувалось право власності за новим шляхетським родом Чопів, згодом — Чопівських. Ну а село, що стало родовим, назвали Чоповичами.om 06091705 2

  Землі переходили від батька до сина, аж доки не спалахнула Хмельниччина. Після тої війни чимало польських шляхтичів не змогло повернути собі свого. Чим втішно користалися новопіднесені багатії.

om 06091705 2

  На Чоповичі поклали око Потоцькі — напевне знали, що згадані королівські грамоти згоріли в Овруцькому замку. Нащадки Гната — Самуїл, Андрій, Тимовій Чоповські вчиняють ціле розслідування, відшуковуючи згадки про свої землі. Та, як не дивно, знаходять, що й було закріплено новою грамотою.

om 06091705 2

  Горів не лише замок. Чоповицька церква палала кожні років 50, а то й частіше. Храм страждав від турків, від стихії, від звичайної недбалості. Чудову церкву, будовану ще як греко-католицьку в першій половині XIX століття, прикрашали іконостас та скульптури Сисоя Шалматова.

om 06091705 2

  З майже 30 його робіт для Чоповицького храму дивом збереглися дві. (Вони експонуються в Національному художньому музеї).

om 06091705 2

  Той храм згорів в кінці XIX століття. Нову церкву будують вже за кілька років, але її підпалить в 1927-му році місцевий комсомолець. Сучасну будівлю зведуть за часів окупації, комуністична влада не давала дозволу на відбудову. З того часу храм залишався діючим.

om 06091705 2

  До середини XIX село залишається невеличким, тут мешкають кілька сотень сімей. В одній з них народиться Іван Фещенко-Чопівський, майбутній міністр Центральної Ради, жертва сталінського ГУЛАГу.

om 06091705 2

  Промисловий потенціал Чоповичів обмежувався млином та кількома невеличкими мануфактурами. Проте з прокладанням неподалік залізниці на Ковель життя зарухалось жвавіше. До початку Першої світової у містечку мешкає вже понад шість тисяч жителів.

om 06091705 2

  В ті ж роки округою переказується історія про дивовижну знахідку. Ніби-то в місцевому урочищі двом жіночкам явилась палаюча ікона Богоматері. Те диво вони намагалися взяти до рук, але лише обпеклися. Ікона далася до рук лише після відслуженого молебну.

om 06091705 2

  На місці того дива ніби як забило джерело, до якого і зараз приїздять паломники, аби прийняти цілющу ванну. Урочище те дістало назву Кип’яче.

  Чесно кажучи, на місці авторів того переказу, події варто було б відсунути років так на 500. І тим не менше, опіки на руках є, як і чудодійне джерело. Його вода, кажуть, зцілила не одного вірянина, декому навіть повернула зір (чому при цьому не зійшли опіки перекази не повідомляють).

om 06091705 2

  На ті легенди зреагувало вже й офіційне духовенство. До Чоповичів вирушає синодальна комісія з Санкт-Петербургу (події ті, нагадаю, відбувались в 1911-13 роках). Після зібраних та задокументованих свідчень постановили: вважати диво таким, що мало місце. Для подальшої духовної роботи заснували монастир, а настоятелем призначили ігумена Костянтина, афонського монаха, уродженця Чоповичів.

om 06091705 2

  Преображенський монастир, де мешкало близько сотні монахів, мав два храми. Один з яких — на місці явлення ікони (чи навіть самої Богородиці — достеменно встановити хто чи що явилось комісія вочевидь не змогла). В 30-х роках минулого століття монастир спалили.

om 06091705 2

  Відроджувати забутий монастир розпочали років з десять тому. Спершу відбудували храми чоловічої обителі, Казанської ікони Божої Матері.

  За деякий час неподалік, у пристосованому вагончику оселилися черниці. Нині це жіночий монастир на честь Афонської ікони.

om 06091705 2

  Цікаво, що монастирі дотримуються суворого статуту. Тут навіть не користуються електрикою. Та й лісова дорога в одному з місць більшу частину року залита водою — через це на монастирському подвір’ї не видно звичних вже лексусів.

om 06091705 2

  Новодільні храми вже володіють і чималим господарством, а також землею в чотири гектари. Це майже третина того, що у свій час отримав Гнат Чоп від польського короля.

Джерело: tutbuv.com

Новини Житомира

Последнее изменение Среда, 06/09/2017

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Loading...

Go to top