Друга світова війна, яка вже другий рік вирувала на українській землі, почалася для Андрушівки 10 липня 1941 року, коли німецькі частини увійшли в залишений радянськими військами при відступі село, щоб почати поступове інтегрування захоплених територій до складу Третього рейху шляхом придушення опору через переслідування патріотично налаштованної частини суспільства.

  На військово-топографічних мапах 1909-11 р. у сучасних межах міста Новограда-Волинського абревіатурою «Кл.» позначено 8 кладовищ. Три з них існують досі, інші — зникли.

  Йдучи старовинним центром Житомира, на розі вулиць Небесної Сотні та Михайла Грушевського просто не можливо не звернути увагу на цю старовинну будівлю, що так і притягує до себе погляд перехожих. А збудовано її, до речі, ще на початку XX століття. Саме ця будівля й потрапила в об’єктив нашого фотоапарату цього разу.  

  Будівництво пивзаводу, який належав Антону Антоновичу Балону, Івану Івановичу Сікорі і Олександру Вікентійовичу Вольфу, тривало біля трьох років і заверилося у 1908 році. Це була двоповерхова, а місцями і триповерхова цегляна споруда, вартістю у 15000 крб., поряд з якою розташувався одноповерховий житловий будинок на три квартири, вартістю 400 крб, конюшня, майстерня по виготовленню бочок.

  Мікрорайон Польова в Житомирі – один із найстаріших спальних районів міста. Його будівництво обумовлено появою промислових гігантів на сході Житомира - заводів хімволокна і верстатів-автоматів, а також льонокомбінату.

  Слева вверху на фотографии Успенская (Подольская) церковь. Справа — Подольский переулок. Слева внизу возле ограды церкви видна часть улицы Шолом Алейхема, выходящая к воротам церкви.