Колись Котельниця була одним з найбільших древлянських міст. Тут, на правому березі річки Гуйви стояв великий і сильний замок, як пише Михайло Грушевський.

Замку давно вже й нема. Як і могутнього міста. А найдревнішою спорудою нинішнього села Стара Котельня, яка дожила до наших днів, є пам’ятка не руських, а польських часів – костел Антонія Падуанського.

На честь святого Антонія з Падуї свого часу спорудили чимало храмів. Та хоча б в селищі Руда, що на сусідній Сквирщині, або розкішний костел в Збаражі. Це й не дивно, бо Антоній – один з найпопулярніших католицьких святих.

Між іншим, день пам’яті Антонія – 13 червня. Цього дня Антоній помер. Базиліка в Падуї де поховані його мощі – відома на весь світ, місце паломництва мільйонів прочан. Чого не скажеш про українські святині, названі на честь Антонія.

Костел побудовано в 1786-му коштом Антонія Прушинського. На фасаді частково вціліла пам’ятна дошка про цей факт. (Нагадаю, що палац Прушинських ми бачили вНовій Чорториї, так що їх храм у Старій Котельні виглядає цілком логічно).

Храм залишався діючим аж до 30-х років минулого століття, тобто він пережив часи деполонізації, але міг не пережити колективізацію. З кінця 90-х костел знову діючий – сюди у неділю приїжджає ксьондз.

Триває неспішна реставрація: один з боків костелу вкритий новою й геть бездушною штукатуркою. (Її навіть фоткати не хочеться).

Костел стоїть на самісінькому краю городища древньої Котельниці. Городище скопано на городи, хоч колись і було “велми доброє, мало не такоє як житомирскоє”.

У центрі села в стані, наближеному до костельного заростають травою пам’ятки минулого століття.

А на околиці села з дивною назвою Котельня доруйновується “банно-прачечний комбінат”.

Джерело: http://tutbuv.com/