Родина Косачів внесла неоціненний внесок в українську літературу. Самою відомою письменницею цього роду є Леся Українка (Лариса Косач). Її творчість широко вивчається не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Спочатку простора будівля разом з прилеглою територією належало поміщиці Завадської. Для родини Косачів ця садиба стала останнім, третім за рахунком, будинком в цьому місті. У 1874 році родина літераторів переїхала в це маєток з невеликого знімається будиночка, розташованому на березі річки Случ. Тут Косачі прожили 6 років до того, як переїхали в Луцьк.

У 1999 році в колишньому будинку відомих літераторів заснували музей. В основу експозиції закладена колекція видань Лесі Українки, а також видань її матері - О. Пчілки і дядька - М. Драгоманова. Частина приміщення будинку-музею відведена під музичну школу.

Будинок-музей виділяється на тлі прилеглих будівель яскравим оформленням. Фасад одноповерхової будівлі пофарбований у рожевий колір, а завдяки великим вікнам в приміщення проникає багато світла. Біля будинку розміщений прекрасний парк. Будівля прикрашена колонами, пілястрами, невеликими горизонтальними рельєфними лініями над вікнами, до входу ведуть невисокі відреставровані сходи.

Експозиція музею, розташована у 7 залах, розповідає про громадську, літературну та видавничу діяльність Олени Пчілки, висвітлює професійну та громадську діяльність Петра Косача, життєвий шлях всіх дітей родини Косачів та дає уявлення про стосунки родини із відомими на той час діячами культури – Миколою Лисенком, Михайлом Драгомановим, Михайлом Старицьким.