Крім того, що папірня виконувала виробничу функцію, вона також служила оборонною фортецею, яка могла витримати атаки противника.

Історія Радомишльський паперову фабрику - перший на той час фабрику такого роду на території Центральної України - спорудили ще в 1612 році, її засновником був Єлисей Плетнецкій. Існувала вона завжди під деяким тиском уряду Речі Посполитої, і ситуація змінилася тільки після смерті польського короля в 1632 році.

Фабрика мала великий успіх і стала монополістом на ринку папери в центральній частині України. Цей папір використовувалася для друку різних видань. Саму папір виготовляли з кропиви, льону та конопель. Вона відрізнялася світлим сірим кольором і високою міцністю. Мала чотири водяних знака, з яких її не важко було впізнати серед інших. На цьому папері були надруковані одні з найперших і відомих книг в Україні, серед них «Часослов» та інші. З часом близько фабрики виникає невелике поселення, яке переростає в село. Його так і називали «Папірня», воно існувало до 60-х років 20 століття, а потім його приєднали до міста Радомишль.

На фабриці працювали запрошені німецькі фахівці, вони заснували в місті «німецьку слободу», яка проіснувала до 40-х років 20 століття. Як довго проіснувала папірня - точно ніхто не знає, відомо лише те, що її знищили під час повстання Б. Хмельницького. Після її руйнування виробленого кількості паперу вистачило ще на кілька десятиліть. У жовтні 2009 року в Радомишлі на місці папірні спорудили пам`ятник Єлисею, він унікальний ще й тим, що є єдиним на території країни пам`ятником на рухомий воді.