Житомирянам на замітку: Місто, яке півтора століття було військово-політичною столицею Острозької ординації

Дубно – старовинне та мальовниче місто України, розташоване у Рівненській області на р. Іква. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1100 р. як володіння руського князя Давида. 

З часу свого формування як місто у Х – ХІ ст., воно отримало свого хазяїна. Ця потреба була настільки природною, наскільки і необхідною для його майбутнього. Ми вже ніколи не дізнаємось імен тих, хто вперше зібрав місцеве слов’янське населення на побудову городища, яке стало називатися Дубен.
Зрозуміло, що це було під силу лише людям заможним, знатним і впливовим. Побудувавши перші укріплення, місцевий князь не лише здобув можливість мати захист для власної потреби, але й прийняв відповідальність перед людьми, які довірили йому своє життя. Згодом князівська історія Дубна стала частиною історії цілої держави.
Спочатку давньоруської, потім литовсько-руської і польської, а пізніше російської. Але і тоді воно зберігало свій культурний колорит, формувало самобутні, властиві лише йому, риси, набувало протягом віків неповторності.
В добу пізнього середньовіччя про місто турбувалися князі Острозькі, принесли йому культурно-релігійне піднесення та військово-політичну могутність. Збудована Острозькими фортеця здобула слави неприступної твердині, яка оберігала чисельні скарби та багатства, що стікалися сюди з Європи, Азії і Африки.
Завдяки їй місто на півтора століття стало військово-політичною столицею Острозької ординації – утворення, яке частково охоплювало території сучасних Житомирської, Рівненської, Хмельницької, Волинської, Львівської, Тернопільської та Вінницької областей. Чимало найвідоміших родів прагнуло заволодіти містом та ординацією.
Навіть ті, кому це не вдавалося, довіряли замковим мурам і їхнім власникам свої родові багатства та архіви. Церква Вознесіння Господнього УГКЦ в м. Дубно Часи процвітання замінювалися часами занепаду. Після князів Острозьких і стрімкого розвитку настав період повільного насадження чужої культури, час заборони віри, насильницького вкорінення світогляду, що формувався століттями.


Як наслідок – війна, після якої опіка над Дубном князями Заславськими і Сангушками набрала форми повільного закріплення поляками. Та все швидко обірвалося «мертвим» застоєм, що вів у нікуди. Нову сторінку в історії міста належало перегорнути князям Любомирським.


Вони піднесли Дубно на постамент нового процвітання, в цілком іншому світлі торгово-економічного авторитету. Різним часам – різні подвиги. Буває, що ці подвиги надто важко роздивитися зі сторони серед стількох вад і слабостей людської натури, а буває, що вони майорять під небом, як прапори славних лицарів і надихають собою наступні покоління. Так само і кожен князь мав свої сильні і слабкі сторони, хоча історія їх розсудить по-різному і кожному віддасть належне. Нехай же і читач цього нарису роздивиться в тому чи іншому князеві та в його епосі той особливий внесок, які в сукупності зробили місто Дубно таким, яким воно є до сьогодні.


Джерело: we.org.ua

Последнее изменение Вторник, 06/09/2016

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework