Олександр Музика - колишній декан соціально-психологічного факультету прокоментував дану ситуацію на своїй сторінці у Facebook:

«Більше трьох років я не писав нічого про соціально-психологічний, хоча мені й боліло. Хотів дати можливість викладачам, більшість з яких росли зі мною зі студентської лави, особистісно і професійно ствердитися, самим справитися з труднощами. Мені вже здавалося, що ситуація починає виправлятися.

І тут раптом черговий удар по професіоналізму, честі й гідності викладачів і по професійному майбутньому студентів - вчена рада університету без аргументації та обговорення, винятково "демократично" забалотувала висунуту і підтриману факультетом кандидатуру на посаду декана доцента Наталію Портницьку.

В чому ж причина? У ЦІННОСТЯХ. Ми намагалися створити простір, в якому кожен викладач і кожен студент міг би розвиватися і професійно, і особистісно. Ми не вибудовували систему, в якій би кожен залежав від першого керівника і сліпо йому підкорявся. Я цілком свідомо намагався створювати проекти і управляти ними, а не керувати окремими людьми.

Пройшов час, і тепер можна з певністю сказати, що всі ці проекти виявилися співзвучними з тенденціями розвитку сучасної освіти.

ЦЕ не схоластичне викладання, а ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ (колосальна, але винятково потрібна робота викладачів, тисячі сторінок інструктивно-методичних матеріалів, кардинально новий підхід до іспитів, заснований на повазі до особистості студентів).

Це не застаріла на кілька століть, керована "вручну" організація навчального процесу, в якій нібито випадково, а насправді ще й як закономірно викладачі виконують незаплановане навантаження, а сучасна КОМП'ЮТЕРНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ "УНІВЕРСУМ", завдяки якій навантаження планувалося до "годиночки", близько 200 форм документів генерувалося автоматично (від екзаменаційних відомостей, довідок студентам до статистичних звітів).

Завдяки "Універсуму", до якого з інтернету мав доступ кожен викладач і студент, реалізовувався принцип відкритості: кожен міг подивитися власне навантаження і навантаження колег. Студентам через інтернет були доступні всі інструктивно-методичні матеріали, виставлені їм оцінки, розклад, тренувальні тести, рейтинг (при переводі на державну форму навчання ніхто не міг маніпулювати цим).

"Універсум" використовувався і для зворотного зв'язку, він працював як соціальна мережа.

Ми сповідували особистісно-розвивальний підхід до навчання. Нам важливі були наші традиційні флешмоби-концерти (винятково україномовні, до речі) для створення культурного простору і розвитку інтеграційних здібностей студентів. Ми ввели з десяток ПРАКТИКУМІВ (не теоретикумів ), які вели знані в Житомирі люди, не для "бідних студентів", а для особистостей, на яких покладаються великі надії.

Не можна сказати, що все це було марним. Хтось вчився у нас, у когось переймали щось краще ми.

Сьогодні гордість факультету доктори психологічних наук Віталій Климчук та Вікторія Горбунова зробили непростий вибір: заявили про припинення співпраці з університетом.

Своїми заявами, поширеннями і навіть лайками (у фейсбучному значенні цього слова) демонструють свою здатність до вчинку чимало викладачів і, що особливо приємно, студентів й випускників СПФ. Цим постом роблю свій вибір і я. Однак, як показують вчорашні події, поки що перемагають цінності епохи розвинутого академічного феодалізму.»