Його роботи вражають яскравістю й витонченістю. У свої 27 років В’ячеслав Пилипенко із Городниці реалізовує себе як художник, - розповідає novograd.city.

  "Схильність до малювання, мабуть, передалася мені спадково. Мої батьки – не професійні художники, але досить непогано малюють. Мій дід майстерно випалював по дереву. А я ще з раннього дитинства робив кишенькові книжечки з власними ілюстраціями", – розповідає Слава.

  У школі хлопець з задоволенням малював різноманітні плакати, стенди, для шкільної газети. Коли навчався в 11 класі, в Городниці відкрили філію Новоград-Волинської художньої Школи мистецтв. Тут Слава за рік покращив свої вміння та чітко вирішив стати художником. 

  В'ячеслав ретельно дізнавався, де в Україні вчать найкращих художників. Юнак зупинив свій вибір на Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. За п'ять з половиною років навчання Слава брав участь у різноманітних виставках, і за цей час ще більше впевнився в правильності свого вибору.

  "Мені дуже подобається малювати пейзажі. Часто замовляють портрети. Головне, я постійно намагаюся додати щось особливе в кожну свою роботу. Натхнення я шукаю у природі та в подорожах. Буває, починаю писати етюд на природі, а закінчую вже вдома. А найбільша моя робота – "Парусник". Це одна з моїх улюблених", – каже художник.

  За роки навчання Слава освоїв майже всі техніки живопису, серед них: іконопис, стінопис, вітраж, сграфіто, мозаїка. Полюбляє також станковий живопис, рисунок, графіку, гравірування на природному камені, але найулюбленішим завжди залишиться олійний живопис. Саме в цій техніці й написана більшість його картин. В'ячеслав зізнається, техніка нелегка, але вона передає всю глибину кольору. Саме це, можливо, і є секретом такої чарівної яскравості його картин.

  В’ячеслав Пилипенко у 2009 році розписував капличку Св. Володимира у військовій частині Львова.

  У 2011-му – проходив педагогічну практику викладача живопису у Косівській Школі мистецтв.

  У травні 2012 – брав участь у першому міжнародному студентському пленері, присвяченому 105 річниці від дня смерті та вшанування пам’яті професора Краківської академії Яна Станіславського, "Малярство. Пейзаж Черкащини – 2012". Під час пленеру написав низку робіт під назвою "Шевченківськими місцями". Після цього брав участь у виставці живопису "Шевченків край", присвяченій 130-й річниці мистецької школи та вшанування пам’яті великого Кобзаря України в м. Косів. На цій виставці В'ячеслав познайомився з чудовою людиною, талановитим художником Олексою Близнюком.

  У вересні 2013 року відбулася відкрита персональна виставка картин В’ячеслава Пилипенка у приміщенні Городницької бібліотеки для дорослих. У грудні цього ж року брав участь у щорічному творчому звіті Новоград-Волинського району, що присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Також у 2013-му Славко успішно закінчив навчання й отримав диплом за спеціальністю "Монументально-декоративний живопис" та здобув кваліфікацію "Художник-живописець, викладач".

  У липні 2014 – представляв свої роботи на виставці майстрів уже в Новограді-Волинському на щорічному Міжнародному святі літератури та мистецтв "Лесині джерела".

 У липні 2017 року відбулося відкриття персональної виставки Пилипенка у приміщенні літературно-меморіального музею Лесі Українки, присвяченої 30-й річниці "Лесиних джерел". В’ячеслав подарував музею портрет Лесі Українки власного авторства.

  Слава обожнює свій дім, поліський край. Своїй Батьківщині молодий художник присвятив багато картин: "Житомирщина заповідна", "Звягельська фортеця", "Леся Українка", "Городницький монастир", "Руїни Губківського замку", "Золота осінь", "Зима", "Косуля", "Сова", "Ранкова прогулянка" тощо.

  Шанувальниці його творчості неодноразово допитувалися, що ж то за дівчина зображена на картині "Цвіт сакури". Лише зараз він розкриває секрет її створення: "Спершу я планував зобразити яблуневий цвіт. Але важко уявити весну без дівочої краси, тому я написав портрет дівчини (випадково побачив її у парку Новограда-Волинського) у японському стилі. Цим хотів показати, що наші звягельчанки можуть виглядати екзотично. Декілька штрихів пензлем – і на полотні яскравими барвами розцвіла сакура".

  В'ячеслав – справжній фанат своєї справи, робить все можливе для вдосконалення майстерності. Його найбільша мрія – визнання. І це не дивно, адже в нього є так багато гідних робіт, що подобаються людям, тож дуже хочеться, щоб про них дізналися всі. Усе життя Слави наповнене мистецтвом. Він малює для душі і на замовлення, і дуже пишається своїми роботами.

  У вільний час хлопець рибалить, збирає гриби, ягоди, займається спортом та велопробігами, рафтингом. Полюбляє зелений туризм і подорожі, відвідав багато цікавих місць. Уже двічі підкорив Говерлу та інші висоти Чорногірського хребта.

  Полюбляє наукову літературу, хоча й зізнається, що улюбленою книгою назавжди залишиться "Біле ікло" Джека Лондона.

  Життєвим девізом В'ячеслава Пилипенка стали слова відомого мислителя Конфуція: "Виберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня в своєму житті. Найбільше щастя для кожної людини – знайти себе і робити те, що приносить задоволення та користь іншим."

Джерело: novograd.city