— Бібліотека сьогодні вже не є лише, так би мовити, книгообмінником, — каже Еліна Володимирівна. — Вона має бути осередком спілкування, а я з моїми колегами ще й намагаємося, щоб наш відділ мистецтв став своєрідною майстернею талантів. До нас на традиційні «посиденьки» приходять і молодь, і досить солідного віку люди, які колись були читачами дитячої бібліотеки, що містилася в нашому приміщенні. Приходять, бо їм у нас цікаво, бо отримують радість спілкування й естетичну насолоду. А я, розмовляючи із кожним, намагаюся дізнатися, чим людина цікавиться, які захоплення має, яким талантом володіє.

  Про результати саме отакого підходу до відвідувачів Еліна Володимирівна може розповідати дуже багато. Вони — у виставках, що, змінюючи одна одну, весь час тепер відбуваються в бібліотеці. Колись іще дитиною викладач коледжу культури і мистецтв ім. І.Огієнка Ігор Шурпан був читачем дитячої бібліотеки, тепер приводить сюди своїх учнів, фотовиставка одного з яких, Олексія Лимарчука, «Ключі від усіх дверей» (старовинні двері в житомирських будинках) просто зачарувала глядачів. Викладачка цього ж коледжу Тетяна Бодіон представила в бібліотеці свої вишивки.

  — Якось я розговорилася з юною читачкою, — згадує Еліна Володимирівна, — й вона повідомила, що її мама Ілона Колодюк робить картини зі шкіри. Невдовзі й вони стали експонатами виставки. Сестри Зінаїда Бугайчук і Оксана Дедюль провели в нас майстер¬класи з виготовлення ляльок¬мотанок, а Максим Вілівчук експонував у нас свою колекцію малих скульптур...

  За кожною такою зустріччю, за кожним пошуком і черговим мистецьким святом — велика праця бібліотекаря, але й справжня радість.

  — Від творчості талановитих, великої душі людей я сама надихаюся, сама набираюся сили, — каже жінка. — І розумію, що ця робота нашого колективу — дуже потрібна.

Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua

 Новини Житомира