Село із захоплюючою історією в Житомирській області, відоме ще з кінця XVI століття
Село Топори відоме з кінця 16 століття. З кінця 18 століття воно належало родині поміщиків Конопацьких.
Саме вони у 1800 році почали будівництво костелу Святої Трійці у стилі бароко і вже через три роки мурована святиня була споруждена. У 1803 році храм освятив о. Жиліховський. Приблизно тоді ж у Топорах було засновано парафію, до якої приєднали близько двох десятків сусідніх сіл інших прилеглих парафій. Першим місцевим настоятелем став канонік Луцької капітули о. Ян Польхейм. Правда, з утворенням 1816 року парафії у Ружині, топорівська парафія зменшилась на кілька місцевостей.
Наприкінці 19 століття землі села Топори перейшли у володіння родини знатного польського роду Ржевуських із містечка Погребище.
За радянської влади в приміщенні костелу побудували перекриття для другого поверху, а загальний об’єм розбили на окремі кімнати. Храм використовували як бібліотеку і будинок культури. З 90-тих років 20 століття храм не використовується, і перебуває у стані часткової руїни.
В 1859 році в селі Топори була побудована цукроварня, що працювала до 1917-1920 років. Вцілів лише один цех, сьогодні в ньому розміщуються ремонтно-механічні майстерні. Також збереглися три монументальних “червоноцегельних” ангароподібних склади, що розташувались напроти колишнього заводу. Ангари використовувались і за радянських часів.
за матеріалами проекту Escape
Последнее изменение Вторник, 30/07/2019