У 1865 році міська Дума ухвалила проводити в місті три десятиденні ярмарки (1 червня, 1 серпня, 1 вересня). Пізніше було відкрито дозвіл на дванадцять одноденних ярмарків. Найбільший з них проходив на Сінній площі. Тут вели оптову торгівлю сукном, хутром, різними галантерейними виробами, зерном, сіллю, рибою. Ціни були доволі високі. Наприклад, поганенька селянська робоча конячина коштувала 25 — 30 карбованців. А за пару гарних коней платили від 120 до 150 карбованців. Дійна корова коштувала від 25 до 75 карбованців.

Сінна площа знаходилася неподалік від центру міста. Значну частину території займав лісний двір, загороджений тином і поділений перегородками на номери. Поблизу лісного двору були споруджені лавки. П’ять торгових рядів розташовувалися всередині лісного двору: перший — з мануфактурними товарами; другий — із сукнями; третій — з хутром; четвертий — із золотими, срібними й галантерейними виробами; п’ятий — з бакалійними товарами. Зовні знаходилося ще шість торгових рядів із вовною, шкірою, рибою, сіллю, екіпажами, посудом, меблями. Лавки та дерев’яні торгові ряди до нашої пори не збереглися. На місці колишньої торгової площі нині знаходиться ринок «Тетерівський».

Починаючи з 1908 року на вулиці Хлібній щорічно стали проводити хмелевий ярмарок із конкурсом сортів хмелю. Ярмарок відкрили з ініціативи Волинського відділу Російського товариства садівництва. Першого березня 1913 року було засноване «Волынское общество хмелеводства и торговли хмелем», яке у наступні роки займалось організацією ярмарків.

Хмелевий ярмарок проводився з 6 по 11 вересня у складах, де були представлені зразки хмелю з Волині та інших регіонів, знаряддя праці, машини, хмелесушарки та інше обладнання. Хмелярі могли продавати хміль особисто або через раду товариства. Приймали хміль у конторі Волинського товариства хмелярів по вулиці Хлібній, 17. За цією адресою знаходилась і видавнича редакція товариства, де друкувалися журнали «Эхо пивоварения и торговли», «Листок хмелевода» та брошури «Руководство по хмелеводству». Будинок, на жаль, не зберігся.

Справами ярмарку опікувалася Ярмаркова комісія. У 1909 році до неї входили 15 осіб, серед яких був Іван Іванович Засухін, котрий вважається першим дослідником українського хмелярства.

Під час проведення десятиденних ярмарків на Хлібній торгували також житом, вівсом, ячменем, пшеницею. Нині на цьому місці розташований ринок «Хлібний».

У 1903 році на прохання мешканців передмість Мальованки, Закам’янки та Павликівки була відкрита торгова площа, яка отримала назву «Ярмарково­Мальованська». Головними предметами весняних та літніх ярмарків тут були коні та велика рогата худоба. При проведенні десятиденних ярмарків виділялося місце для торгівлі дрібною худобою (вівцями, козами, свинями), дерев’яним посудом і меблями. Дерев’яні торгові ряди не збереглися.

На прохання жителів передмістя Путятинки першого числа кожного місяця у 1916 році на Путятинській площі проводилася торгівля худобою. Нині площа не існує, дерев’яні торгові ряди не збереглися, а на цьому місці зведено будинки.

Алла Ковальчук, завідуюча сектором користування документами

Державного архіву Житомирської області,

 «Житомирщина»