Нагадаємо, що відповідно до закону про декомунізацію, у нашому місті створено Топонімічну комісію, яка займається питаннями перейменування топонімічних об'єктів. Заступник голови цієї комісії, Георгій Мокрицький, і є автором буклету. Він підкреслив, що перейменування вулиць – це явище необхідне для незалежної держави, тому станом на 1 червня офіційно у Житомирі перейменовано 120 вулиць із 840. Також він додав, що різні служби по-різному віднеслися до зміни назв вулиць: Житомирське трамвайно-тролейбусне управління, наприклад, уже міняє трафарети з маршрутами, але при цьому Google карти показують вулиці із незміненими назвами.

Сам буклет виконує дві функції: він містить анотований перелік 119 топонімічних об'єктів Житомира, перейменованих у 2016 році та, зі зворотної сторони, інформацію про деякі туристичні та топонімічні цікавинки нашого міста. Через брак коштів тираж – всього 2000 примірників, які вже сьогодні кожний житомирянин може купити у кіосках чи магазинах міста. Пізніше в мережі можна буде знайти це видання у форматі PDF.

Не оминули на презентації також дискусійності перейменування вулиць. Міський голова Сергій Сухомлин підкреслив, що багаторазово зустрічався із негативним ставленням житомирян до цього процесу, але коли приймав рішення, чи потрібно це Житомиру, то ні на мить не засумнівався. Георгій Мокрицький додав, що 70 років назад більшовики взагалі не питали, яке відношення має Ленін, чи Маркс до певної вулиці, тому теперішнє перейменування – це, перш за все, відновлення історичної справедливості. Також він розповів, що до Жовтневої революції у Житомирі було 210 вулиць, з них більшовицька влада відразу перейменувала 196, не враховуючи наших самобутніх особливостей, традицій, історії. Зараз Житомир має 840 вулиць, з них у 90-тих роках було перейменовано 60 і зараз 120, при цьому сучасне перейменування – це результат довгої роботи краєзнавців та науковців, які старалися осягнути всі особливості відповідного об'єкту.

Тому варто розуміти, що громадяни незалежної держави не можуть жити на вулицях, названих у честь наших катів. Ми не можемо прославляти тих, хто штучно створював голодомори, геноциди, стирав наші будь-які національні ознаки і розстрілював нашу надію на відродження. Пам'ятаймо, що ми маємо своїх національних героїв, які достойні того, щоб їхні імена кожного дня нагадували нам про їхній подвиг у боротьбі за незалежність!