Саме він керував розкопками древнього Городища, як проводили біля профтехліцею студенти-другокурсники історичного факультету Житомирського університету імені Івана Франка разом з Мариною Хададовою, старшим викладачем кафедри всесвітньої історії цього вузу.

Загалом за десять днів на території п’ятдесят квадратних метрів вдалося виявити до тисячі (!) експонатів на глибині до 3,5 метрів на місці оборонного валу. Це ліпний посуд, кераміка, наконечники, ножі, прясельця, рештки тварин, навіть залишки металургії. Поклади руди та ліс сприяли виготовленню заліза просто на місці. Так-так, наші предки зналися й у цій справі…

Кожен знайдений предмет характеризує свою добу, починаючи від дев’ятого і закінчуючи сімнадцятим-вісімнадцяти сторіччям. Але всі висновки зводяться до одного: Малин як поселення. що входило до Древлянського Союзу, розташовувався на межі торгових шляхів, був декілька раз зруйнований, але життя тут не припинялося. Якщо порівняти «викопний» Малин з іншими містами Житомирської області, то історично він дуже схожий на них.

Звершилися розкопки представленням результатів в актовому залі музичної школи, де і юним, і дорослим археологам від імені громади Малина подякували міський голова Олексій Шостак та історик Василь Тимошенко, який очолив міський історичний музей.

Якими будуть подальші кроки, залежить від фінансування. Але побажання істориків наступні – продовжити розкопки у цьому місці та більш ретельно дослідити залишки найдавнішого посуду, який визначить точніше дату відліку нашої історії. Ну а поки що викопний матеріал поїде до Київського інститут археології, і вже після досліджень столичними науковцями, повернеться до Малина, де займе почесне місце у міському музеї, пише сайт Малинської міськради.