Розпорядження №950-р от 10.08.1966, Щодо затвердження генерального плану м. Житомира та проекту планування приміської зони цього міста.
Документ на своїй сторінці у Фейсбук опублікував Андрій Шелестюк. 

«Совет Министров УССР
Распоряжение от 10.08.1966 № 950-р Утратил силу
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 10 серпня 1966 р. N 950-р
Київ
Розпорядження втратило чинність
(згідно з розпорядженням Ради Міністрів Української РСР
від 16 липня 1984 року N 295)

1. Затвердити подані Держбудом УРСР, опрацьовані Діпромістом, генеральний план м. Житомира та проект планіровки приміської зони цього міста з основними положеннями згідно з додатками NN 1 і 2.
2. Вважати такими, що втратили силу, проект планіровки і забудови м. Житомира та основні положення цього проекту, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 2 серпня 1955 року N 926-92.
Заступник Голови
Ради Міністрів УРСР
С. АНДРІАНОВ
Інд. 24

Додаток N 1
до розпорядження Ради Міністрів УРСР
від 10 серпня 1966 року N 950-р
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
генерального плану міста Житомира

1. Місто Житомир розвивається як промисловий, культурний і обласний адміністративний центр з можливим збільшенням кількості населення на кінець проектного періоду /20 - 25 років/ до 225 тис. чоловік /на початок 1966 р. - 133 тис. чоловік/.
В місті розвиваються підприємства машинобудування і приладобудування, легкої, деревообробної, хімічної, харчової промисловості, а також промисловості будівельних матеріалів.
Передумовами дальшого розвитку міста Житомира є:
- наявність у Житомирській області значної кількості сільського населення /1117,3 тис. чоловік, або 70,1 % від усієї кількості населення області/, яке в дальшому, в зв'язку з підвищенням продуктивності праці в сільському господарстві, буде вивільнятися з сільськогосподарського виробництва і може бути зайняте на промислових підприємствах, які протягом проектного періоду намічено розмістити в м. Житомирі;
- наявність територій для розміщення промислового і житлового будівництва;
- можливість забезпечення потреб міста технічним і комунально-побутовим водопостачанням з р. Тетерів;
- наявність енергетичної бази системи "Київенерго" і газифікація міста природним газом з Дашавського родовища.
Дальший розвиток промисловості міста намічається за рахунок збільшення обсягу виробництва існуючих підприємств зазначених галузей, а також за рахунок будівництва нових промислових підприємств машинобудівної, електротехнічної, хімічної та легкої промисловості.
Архітектурно-планувальна структура міста
2. Дальший розвиток території міста здійснюється, в основному, в східному та північному напрямках за рахунок прилеглих, вільних від забудови земель, а також в існуючих адміністративних межах в північному, південному та східному напрямках. Загальна площа території міста збільшується з 4050 га до 4580 га.
Після освоєння ділянок, намічених генеральним планом на розрахунковий період, дальший розвиток території міста передбачається здійснювати в південному напрямку від міста на правому березі р. Тетерів.
3. Територія м. Житомира за генеральним планом складається з 8 жилих районів та одного промислового, обмежених міськими транспортними магістралями, залізницею та річкою.
Жилі райони, в кожному з яких буде проживати від 18 до 40 тисяч чоловік, діляться на мікрорайони площею по 20 - 40 га кожний, в яких крім жилих будинків розміщуються заклади повсякденного обслуговування населення /школи, дитячі садки і ясла, фізкультурні площадки, а також приміщення громадських організацій і необхідні заклади торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення мікрорайону/; території мікрорайону не перетинаються вулицями з рухом міського транспорту.
4. В жилих районах і мікрорайонах створюються громадські центри з розміщенням в них закладів культурно-побутового обслуговування повсякденного /в мікрорайонах/ і періодичного користування /в жилих районах/.
Центр міста розвивається в межах між вулицями Леніна, Московською, III Інтернаціоналу та Паризької Комуни з існуючою центральною площею, комплексом адміністративних, культурних, торговельних закладів і через центральний прибережний парк зв'язується з берегом водоймища, пляжами, водними і спортивними станціями.
Архітектурно-просторові композиції громадських центрів, розміщених на визначних місцях міста, з площами, скверами, парками і бульварами, де зосереджується мережа адміністративних, культурно-побутових закладів і жилих будинків підвищеної етажності, об'єднуються в єдину планувальну систему.
На проектний період передбачено спорудити тунель під центральною площею з підходами до нього для пропуску транспорту з вул. Леніна на вул. Чуднівську.
Особлива увага приділяється створенню виразного силуету міста з боку водоймища та р. Тетерів з використанням природного рельєфу.
Промислові підприємства і склади
5. Промислове будівництво в м. Житомирі здійснюється в східній частині міста в промисловій зоні.
6. Створюються санітарно-захисні зони між промисловими підприємствами та жилими районами, а також вздовж залізничних і автомобільних шляхів. В межах санітарно-захисних зон забороняється нове житлове будівництво; незабудовані ділянки в цих зонах, а також ділянки, що звільнятимуться від забудови, озеленяються.
7. З метою поліпшення санітарного стану міста намічається винести з сельбищної зони міста в промислову зону:
- толевий завод /вул. Вокзальна/;
- валяльно-повстяну фабрику /вул. 1 Травня/;
- асфальтобетонний завод /вул. Селецька/;
- завод залізобетонних виробів /Бердичівське шосе/;
- макаронну фабрику /Подільський провулок/ та лікеро-горілчаний завод /вул. 1 Травня/ - на територію Міськхарчокомбінату.
Забудова жилих районів міста
8. Житлове будівництво здійснюється багатоповерховими будинками з спорудженням жилих будинків підвищеної етажності в місцях, визначених містобудівними та техніко-економічними обгрунтуваннями:
- в центральній частині міста - за рахунок реконструкції існуючої одноповерхової малоцінної забудови;
- в північно-східній та східній частинах міста - на вільній від забудови території.
9. Індивідуальне одноповерхове садибне житлове будівництво розміщується в північно-західній частині міста /район Богунії/ та в приміській зоні /район Крошні/; за кошти населення в межах міста здійснюється будівництво кооперативних багатоповерхових жилих будинків.
10. При забудові міста створюються закінчені комплекси з повним благоустроєм, озелененням та інженерним обладнанням території.
Вулиці, магістралі та шляхові споруди
11. Зберігається, в основному, мережа вулиць в існуючій частині міста. Для поліпшення зв'язку між окремими жилими районами створюється система транспортних магістралей.
Головними міськими магістралями є вулиці Леніна, Левківська, Транзитна, Чуднівська, Московська.
Основними районними магістралями вважаються вулиці Карла Лібкнехта, Котовського, Карла Маркса, Польова.
Створюються пішохідні вулиці - вул. Рад в існуючій частині міста та вулиці-бульвари в центральній і північній частинах міста.
12. Намічається спорудження шляхопроводів:
- по вул. Новій через залізничну колію Житомир - Фастів та по вул. Транзитній через залізничну колію Житомир - Коростень замість існуючих переїздів;
- в зв'язку з будівництвом об'їзного автошляху - через залізничні колії північного напрямку /п'ять шляхопроводів/.
13. Спорудження пішохідного мосту через р. Тетерів в південній частині міста та автомобільного мосту через р. Кам'янку в західній частині міста.
Міський транспорт
14. Основними видами міського транспорту приймаються автобус та тролейбус, на першу чергу зберігається один трамвайний маршрут - центр - льонокомбінат.
15. Передбачається будівництво:
- тролейбусного парку на 100 машин в східній частині міста;
- таксомоторного парку на 500 автомашин по вул. Промисловій;
- гаражів вантажних автомашин для обслуговування промислових районів - в східній частині міста;
- вантажної автостанції на північ від вул. Транзитної;
- 20 стоянок для автотранспорту в районах залізничного та автобусного вокзалів, біля промислових підприємств, стадіонів та в адміністративно-культурних центрах районів;
- будівництво станцій технічного обслуговування по вулицях Транзитній та Чуднівській.
Зовнішній транспорт
16. Намічається будівництво об'їзного автошляху для виходу транзитного транспорту з міста. Об'їзний автошлях зв'яже Львівсько-Київський та Мінсько-Кишинівський напрямки.
17. Передбачається організація товарного двору та будівництво додаткових пристанційних ліній в напрямку Фастів - Бердичів.
18. Намічається дальший розвиток авіазв'язків існуючого Житомирського аеропорту.
Зелене будівництво, спортивні споруди та місця відпочинку
19. Площа зелених насаджень загального користування збільшується з 112 га до 450 га /парки, сквери, бульвари, без садів мікрорайонів/, або з 9,8 до 20 кв. м на одного жителя.
20. Організуються нові парки в південній та південно-західній частинах міста і розширюється міський парк культури і відпочинку з включенням в його межі території сільськогосподарської виставки.
21. Організуються лісопарки в районах Богунського, Корабельного /урочище Циганський ліс/ та Левківського лісництв, що забезпечить населення місцями короткочасного відпочинку.
22. Створюються бульвари по вулицях Московській, Сінній, Левківській, Кузнечній.
23. Реконструюється стадіон загальноміського значення в південній частині міста, а також споруджуються стадіони на масивах нової жилої забудови - в центральній, західній та східній частинах міста.
24. Озеленяються під парки схили річок Тетерева, Кам'янки та Лісної.
Кладовища
25. Існуючі кладовища, що розміщені в сельбищній зоні, закриваються.
Створюються два нових кладовища:
- в північно-західній частині міста з напрямку на Богунію площею 20 га;
- в південно-східній частині міста площею 10 га.
Гідротехнічні заходи
26. Передбачається:
- осушення заболочених територій в північно-східній та східній частинах міста;
- здійснення захисних заходів від затоплення території ґрунтовими водами;
- благоустрій і регулювання річок Тетерева, Кам'янки та Лісної.
Інженерне обладнання території. Водопостачання
27. Джерелами водопостачання міста приймається р. Тетерів, а також підземні води в межах міста.
Потужність міського водопроводу збільшується з 40 тис. куб. м до 131 тис. куб. м води на добу, в тому числі 112 тис. куб. м на добу на господарсько-побутові потреби /480 літрів на чоловіка/.
Каналізація
28. Намічається будівництво нових очисних споруд біля заводу синтетичного волокна в східній частині міста, з доведенням потужності міської каналізації з 18 тис. куб. м до 140 тис. куб. м стоків на добу.
29. Зливові води відводяться системою закритих зливостоків в дренажно-зливову каналізацію.
Санітарна очистка
30. Організуються поля компостування та створюються зливні станції для районів садибної забудови.
Енергопостачання
31. Джерелом електропостачання міста приймається енергосистема "Київенерго". Електронавантаження збільшуються з 45 Мвт до 323 Мвт на кінець проектного періоду.
32. Джерелом теплопостачання приймається паротурбінна електростанція потужністю 11,5 Мвт, яка підлягає розширенню і переведенню на теплофікаційний режим роботи, та районні котельні.
Витрати на опалення та гаряче водопостачання на господарсько-побутові потреби становитимуть на кінець проектного періоду 405 Гкал/годину.
33. Газопостачання міста здійснюється від магістрального газопроводу Дашава - Київ з доведенням витрат газу на кінець проектного періоду до 493 млн. куб. м на рік, в тому числі 143 млн. куб. м на рік на господарсько-побутові потреби.
Телефонний зв'язок, провідне радіомовлення і телебачення
34. Намічається будівництво п'яти районних АТС по 10000 номерів кожна та розширення центральної міської АТС. Загальну місткість телефонної мережі намічається збільшити до 70000 номерів.
35. Передбачається повна радіофікація квартир, службових та культурно-побутових приміщень, вулиць, площ, парків.
36. Намічається будівництво ретрансляційного вузла, розрахованого на трансляцію телевізійних програм - союзної, республіканської і учбової.
Першочергові заходи
37. До першочергових заходів належать:
- будівництво і розширення промислових підприємств, що передбачено п'ятирічним планом на 1966 - 1970 рр.;
- будівництво багатоповерхових жилих будинків в центральній частині міста за рахунок реконструкції та на вільній від забудови території в східній частині міста;
- будівництво одночасно з жилими будинками мережі культурно-побутового обслуговування: шкіл, дитячих ясел та садків, лікувальних закладів, кінотеатрів, міської бібліотеки, готелю та інших об'єктів, а також забезпечення благоустрою кварталів та прилеглих вулиць, що забудовуються, обладнання їх водопроводом, каналізацією та енергопостачання;
- доведення потужності водопроводу до 63,5 тис. куб. м води на добу, в тому числі до 51 тис. куб. м на добу на господарсько-побутові потреби /300 літрів на чоловіка/;
- розширення каналізації з доведенням пропускної спроможності очисних споруд каналізації до 80 тис. куб. м на добу;
- будівництво двох зливних станцій та полів компостування на площі 9 га;
- доведення потужності електропостачання міста до 145 Мвт;
- доведення витрат на теплопостачання, вентиляцію та гаряче водопостачання до 304 Гкал/годину;
- доведення витрат газу до 325 млн. куб. м на рік;
- розширення існуючої телефонної мережі міста до 12000 номерів;
- освоєння під зелені насадження території площею до 227 га;
- будівництво тролейбусного депо на 100 машин;
- спорудження автомобільного мосту через р. Кам'янку та пішохідного мосту через р. Тетерів.
Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР
К. БОЙКО

Додаток N 2
до розпорядження Ради Міністрів УРСР
від 10 серпня 1966 року N 950-р
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
проекту планіровки приміської зони міста Житомира
1. Приміська зона розвивається в тісному зв'язку з розвитком м. Житомира з використанням її в інтересах міста.
Межі і територія приміської зони, чисельність населення
2. Територія приміської зони приймається в розмірі 212,5 тис. га з кількістю населення на кінець проектного періоду 128,5 тис. чоловік.
3. В межі приміської зони входять селища міського типу Черняхів, Крошня, Соколова Гора і Гуйва, 121 сільський населений пункт та господарства, які економічно пов'язані з розвитком міста Житомира.
Промислові підприємства і склади
4. Базисні склади для м. Житомира розміщуються біля смт Крошня.
5. Розміщення промислових підприємств і складів, будівництво яких може виникнути в зв'язку з економічними умовами розвитку м. Житомира, намічається на резервних площадках, розташованих в районах залізничної станції Строковиці, с. Станишівки, залізничної станції Кодня, залізничної станції Дубовець та залізничної вітки Житомир - Коростишів в 10 км від м. Житомира.
Спеціалізація приміських господарств
6. Потреби населення м. Житомира і приміської зони в овочах, молочній продукції, дієтичних яйцях, свіжому м'ясі, ранній картоплі забезпечуються за рахунок виробництва їх в колгоспах і радгоспах зони.
Спеціалізуються в овочевому напрямну 14 господарств, відгодівельному - 4 і птахівничому - 2 господарства.
Передбачається розширення Житомирського теплично-парникового господарства.
Розселення населення та культурно-побутове обслуговування
7. Приміське розселення трудящих міста Житомира на проектний період зосереджується в селищах міського типу Крошня, Соколова Гора, Гуйва і селах Станишівка, Слобода, Селець, Іванівка, Смоківка, Глибочиця, Сінгури, Тетерівка, Зарічани.
8. Для поліпшення системи розселення та культурно-побутового обслуговування сільського населення виділяються місцеві культурні і виробничі центри - селища міського типу Крошня і Черняхів, села Глибочиця, Левків, Станишівка, Піски, Лука, Ліщин, Сінгури, Кодня, Троянів, Дениші, Стара Шийка, Березівка, Іванівка, Вільськ, Зороків, Новопіль, Троковичі, Високе.
Заклади культурно-побутового обслуговування повсякденного користування намічаються в усіх населених пунктах з урахуванням чисельності їх населення.
Середні школи, дільничні лікарні, торгово-громадські центри та інші установи періодичного користування розміщуються в місцевих культурних центрах.
Зелена зона і розміщення місць відпочинку
9. Встановлюється приміська захисна лісопаркова зелена зона м. Житомира на площі 53 тис. га. Загальна площа зелених насаджень в межах всієї приміської зони збільшується з 58,5 тис. га до 62,3 тис. га, в тому числі за рахунок посадки садів та ягідників - 1,9 тис. га, меліоративних, водоохоронних та полезахисних лісонасаджень - 1,5 тис. га, озеленення приміських населених пунктів - 0,4 тис. га.
10. Для розміщення установ і місць масового відпочинку населення передбачається використання приміських лісових масивів Житомирського і Коростишівського лісгоспзагів, р. Тетерів та її приток, Житомирського та інших водоймищ.
Основними зонами відпочинку приймаються:
- основні лісові масиви Богунського лісництва в районі Богунії, Корабельного лісництва в районі с. Бондарці, Левківського лісництва в районі с. Бистрі, с. Левків, Станишівського лісництва в районі с. Зарічани, де розташовані існуючі піонерські табори і намічаються нові дитячі оздоровчі установи;
- р. Тетерів, Житомирське водоймище і прилеглі території в районі Корбутовки та сіл Зарічани і Тетерівка, основні лісові масиви Левківського лісництва в районі с. Левків - с. Малі Кошарища, Корабельного лісництва в районі с. Перлявки, Березівського лісництва в районі с. Березівки, Смолівського лісництва в районі сіл Великі Кошарища і Смолівка, Тригірського лісництва в районі сіл Тригір'я, Буки, Висока Піч, лісові урочища Циганський ліс і Дача Кмітовська та інші місця, де, крім існуючих оздоровчих установ, намічається розміщення будинків відпочинку, пансіонатів, літніх містечок відпочинку, риболовно-спортивних, мисливських і туристських баз та позаміських баз масового відпочинку.
Транспорт
11. Для забезпечення зв'язку м. Житомира з місцевими культурними і виробничими центрами та місцями масового відпочинку намічається мережа місцевих шляхів і під'їзді в з твердим покриттям.
Передбачається будівництво автомагістралі загальнодержавного значення для пропуску транзитного транспорту в обхід м. Житомира і будівництво шляхопроводів в місцях перетину об'їзної дороги з залізницями.
Інженерне устаткування території і енергопостачання
12. Централізованим водопостачанням і каналізацією намічається охопити селища міського типу.
Джерелом водопостачання селищ міського типу і сіл приміської зони приняті підземні води.
Стічні води після повної очистки використовуються на полях зрошення.
13. Покриття електронавантажень приміської зони здійснюється від системи "Київенерго" через Житомирську підстанцію.
14. Централізованим теплопостачанням охоплюються селища міського типу.
15. Централізованим газопостачанням охоплюються всі населені пункти, що знаходяться на відстані 5 - 7 км від існуючого та наміченого газопроводу - відгалуження до м. Житомира від магістрального газопроводу Дашава - Київ.
Гідротехнічні заходи
16. На території приміської зони намічається осушення земель на площі 18 тис. га, будівництво рибгоспу з площею ставків 650 га, будівництво водоймища та греблі на р. Тетерів в районі с. Дениші, реконструкція та будівництво ставків площею 80 га.
Першочергові заходи
17. До першочергових заходів належать:
- збільшення площі зелених насаджень в приміській зоні за рахунок посадки садів і ягідників, залісення непридатних земель, озеленення автошляхів і приміських населених пунктів;
- освоєння зон масового відпочинку Житомирського водоймища в районі Корбутовки та сіл Зарічани і Тетерівка, основних лісових масивів Левківського, Корабельного, Богунського лісництв та лісового урочища Циганський ліс;
- організація в місцевих культурних центрах виробничо-господарських комплексів в складі підприємств місцевого значення;
- будівництво житла, клубів, шкіл, дитячих садків, ясел, лікарень;
- реконструкція шляхів загальнодержавного значення Київ - Житомир - Львів та Мінськ - Житомир - Кишинів в межах приміської зони;
- будівництво під'їздів з твердим покриттям до місць масового відпочинку і місцевих культурних центрів;
- організація водопостачання селищ міського типу та місцевих культурних і виробничих центрів із водорозбірних колонок;
- будівництво локальної системи каналізації для індивідуально розташованих адміністративно-громадських будинків, шкіл, дитячих садків і ясел, лікарень та інших об'єктів;
- реконструкція осушувальної системи в басейні р. Лісна на площі 2040 га;
- будівництво рибгоспу з площею ставків 650 га;
- будівництво водоймища та греблі на р. Тетерів в районі с. Дениші, для водопостачання комбінату штучного волокна;
- реконструкція і будівництво ставків площею 80 га;
- будівництво підстанції капронового заводу та підстанцій в селах Троковичі і Дениші з відповідними лініями електропередач;
- будівництво другої нитки газопроводу - відгалуження до м. Житомира від магістрального газопроводу Дашава - Київ;
- газифікація природним газом селищ міського типу Гуйва, Крошня і Соколова Гора та сіл Глибочиця, Левків, Станишівка, Піски, Сінгури, Кодня, Троянів, Іванівка.

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР
К. БОЙКО