Із щоденника Житомирської археологічної експедиції

24 жовтня, понеділок

Роботи на шурфі № 6 продовжені. До робіт приєднався знавець житомирських старожитностей, член Житомирського археологічного товариства (1981-1985 рр.) Володимир Задворний-Церковний. Заглиблюємося ще нижче. На глибині 2,5 м знайдено залізний ніж періоду Київської Русі довжиною 10,4 см, а у викидах ґрунту – уламок керамічної люльки XVII – XVIII ст. Після завершення робіт шурф було засипано.

Розпочато роботи на шурфі № 7. У верхніх прошарках зафіксовані рештки кам’яного фундаменту, подібний до того, що виявлені у шурфі № 6. На глибині 1,25 м простежуються сліди пожежі. Під час розкопок знайдено мідну монету російського карбування, написи на якій стерті, ледь простежується дата 1819 рік, свинцеві кулі, вважають козацької доби, фрагменти гончарного посуду покритого темно-зеленою поливою та пічної кахлі, уламок крем’яного пластинчастого відщепу і кістки тварин. В нижніх шарах, на глибині понад 3-х метрів, знайдені уламки глиняного посуду, орієнтовно давньоруського та післямонгольського часів. На останок проведено зачистку стінок і дна шурфа, складено креслення, опис, здійснено фотофіксацію.

13.11.2016 р.

25 жовтня, вівторок

Продовжені роботи на шурфі № 8. Культурні нашарування в цій частині скверу виявилися досить потужними, понад 3-х метрів, густо насичені будівельним сміттям. Складається враження, що на цьому місці було викопано дуже глибоку яму, куди скидали сміття.

Під час розкопок знайдені уламок крем’яного відщепа і фрагмент скляної посудини з цікавим тавром. Воно рельєфне, виступає над площиною стінки на 2 – 3 мм, овальної (в середині круглої) в плані форми розмірами 2 х 2,3 см. У верхній частині літера А, а в нижній - цифри, можливо, дата – 1815!

Проведено зачистку стінок і дна, складено креслення, опис, здійснено фотофіксацію. Роботи на шурфі були завершені.

16.11.2016 р.

29 жовтня, субота

Розвідувальні розкопки продовжено у північно-західній частині скверу, навпроти Хрестовоздвиженської церкви та будівлі колишнього магістрату. На досліджуваній ділянці закладено три шурфи №№ 9 – 11. Культурний шар порівняно з іншими шурфами тут незначний і менш насичений будівельним сміттям.

Навпроти Хрестовоздвиженської церкви неподалік вул. Кафедральної закладено шурф № 9. Під час розкопок на глибині 0,10 м від сучасної поверхні виявлені рештки потужного кам’яного фундаменту, який поділив шурф на дві частини. Зробили спробу поверху простежити його контури. Більш-менш вцілілі його рештки вдалося простежити на ділянці довжиною понад 12 метрів, але він продовжувався далі. Оскільки він пересікав пішохідні доріжки зачистку фундаменту було припинено. В шурфі, на площі вільній від фундаменту, заглибилися на декілька штиків. Встановлено, що культурний шар у цьому місці не порушений, насичений артефактами, у тому числі фрагментами глиняного посуду періоду Київської Русі, посуду XVI – XIX ст., серед яких ручка від сковорідки, уламок денця із наскрізними отворами (цідильник), уламки будівельної кераміки і пічних кахлів. Знайдено також залізні цвяхи, ключ, уламок підкови, пряжку, брошку, гудзики, дуже потерту діаметром 3,2 см мідну монету російського карбування, на якій лише простежується дата – 1870 р. та монету номіналом 20 копійок 1948 р.

На південний схід від шурфа № 9, неподалік пішохідної доріжки, закладено шурф № 10. Розкопаний до глибини 0,60 – 0,70 м. Побутового і будівельного сміття не зафіксовано. Ґрунт м’який, темний, густо насичений різноманітними артефактами. І в цьому місці культурний шар виявився не порушеним. Під час розкопок знайдені фрагменти глиняного посуду періоду Київської Русі, пізнього середньовіччя та нового часу, уламки пічних кахлів, залізну пряжку і підковку та кістки тварин.

На південний захід від шурфа № 9, навпроти будівлі колишнього магістрату, поблизу пішохідної доріжки, закладено шурф № 11. Культурний шар порівняно з попередніми шурфами більш світліший і не такий потужний. Вже на глибині близько 1 м почав простежуватися темно-жовтого кольору лесовий ґрунт, очевидно материк. Під час розкопок у верхніх горизонтах культурного шару виявлені уламки глиняного і скляного посуду XVІІI – ХХ ст., залізну пряжку і дуже пошкоджену окислами мідну монету російського карбування – копійку Олександра ІІ 1863 р.

16.11.2016 р.

О.О. Тарабукін
старший науковий співробітник відділу досліджень
об'єктів культурної спадщини та науково-методичної роботи з музеями