День пам’яті останнього бою капітана та солдата 95-ої бригади
Олександр Морозов, спогади про останній бій товаришів:
"20 січня 2015, 7.30 ранку колона першої десантно-штурмової роти 13 батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади з 6 машин марки "КРАЗ СПАРТАН" проривається на злітну смугу ДАПу...на протязі трьох днів, ця рота не змогла зайти в ДАП для того, щоб вивести тих кіборгів що там залишись....
Але все ж таки прорив було здійснено... Підрив першої машини, поранені... перша допомога... стрілкотня... рпг... спг... танк... карман з трьох сторін... вибух... під час якого командир роти, капітан Володимир Марковский прикрив собою хлопців, врятувавши сім десантників, що були в машині... Солдат-санітар Олександр Отаманчук, надаючи допомогу важко пораненому також потрапив в епіцентр того вибуху та миттєво загинув...
Я пишаюсь тим, що особисто знав цих людей, і що пліч опліч воював зі справжніми героями десантниками...
Капітан Марковский на першому фото (біля командирського люка бтр)
Солдат Отаманчук в башні «Спартана» ...
Знайте героїв в обличчя..."
Марковський Володимир Геннадійович
11.06.1988 – 20.01.2015
командир 1-ї аеромобільної роти 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, капітан.
Народився 11 червня 1988 року в селі Улашанівка Славутського району Хмельницької області. У 2005 році закінчив загальноосвітню школу села Улашанівка Славутського району.
З 2005 року в Збройних Силах України. У 2005 році вступив на аеромобільний факультет Одеського інституту Сухопутних військ, але згодом, у зв’язку з реорганізацією навчального закладу, був переведений до Львівського ордена Червоної Зірки інституту Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка». У 2008 році брав участь у військовому параді на честь 17-ї річниці незалежності України в місті Києві. У 2009 році закінчив Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка» (нині - Національна академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».
З 2009 року служив в 13-у окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А1910, місто Житомир).
З квітня 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України.
20 січня 2015 року капітан Марковський загинув, рятуючи життя підлеглого, у бою з російсько-терористичними угрупуваннями в районі Донецького аеропорту.
24 січня 2015 року похований на кладовищі села Улашанівка Славутського району.
8 травня 2015 року у селі Улашанівка Славутського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шкільна, 10), де навчався Володимир Марковський, йому встановлено меморіальну дошку.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (23.05.2015; посмертно).
Залишились батьки, брат та сестра.
Атаманчук Олександр Олександрович
Дата та місце народження: 22 червня 1990 р., смт Миропіль, Романівський район, Житомирська область.
Сімейний стан: дружина.
Місце поховання: смт Миропіль, Романівський район, Житомирська область.
Наказом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Джерело: veterano.com.ua
Последнее изменение Понедельник, 23/01/2017