Ще у березні Сергій Сідлецький був мобілізований до 95-ї житомирської аеромобільної бригади. У своїх тридцять років він по-справжньому дізнався, що таке війна, не раз дивився смерті в обличчя, пізнав гіркоту втрати товариша, з яким служив пліч-о-пліч. У травні колона десантників потрапила у засідку під Краматорськом, серед них були Сергій Сідлецький та Віталій Дульчик, який став першим загиблим в зоні АТО бердичівлянином. Поховавши бойового побратима і навіть не оговтавшись після контузії, Сергій Сідлецький повернувся  на війну, хоч як його не відмовляли рідні, хоч як не просив шестирічний синочок, - повідомляється на сайті «Бердичівські новини».

Долі та обставини загибелі Віталія Дульчика і Сергія Сідлецького багато в чому схожі: обоє хлопців – десантники, виховувалися у родинах військових, обоє – єдині сини у своїх батьків, обоє загинули як герої…

Дізнавшись про загибель нашого земляка в зоні АТО, у терміновому порядку була скликана позачергова сесія міської ради (це відбулося навіть раніше, ніж «вантаж 200» приїхав до Бердичева). Родині загиблого десантника з міського бюджету виділили матеріальну допомогу в розмірі 50 тис.грн.

Герої не вмирають, вони житимуть у наших серцях, стануть мірилом совісті, взірцем патріотизму, прикладом мужності і відданості для наступних поколінь свідомих українців.