Як відомо, впродовж багатьох століть село було саме тим осередком, що живило українські корені, тут ревно берегли стародавні звичаї та традиції. Нині ж багато сіл не можуть прийняти виклик часу і вимирають.

  Напіврозвалені хати, в яких лише де-не-де живуть старі люди, які ледве зводять кінці з кінцями, забуті навіть своїми рідними. Особливо важким їхнє життя стає взимку, коли дороги заносить снігом. Хоча вони намагаються не втрачати оптимізму, проте є ніби останніми із могікан у цьому напівмертвому світі.

  З кожним новим роком карта України порожніє. Села, що залишилися без жителів, спочатку перетворюються в примари, а потім і зовсім стираються з лиця землі і державних реєстрів. З моменту незалежності в Україні офіційно припинили своє існування вже понад 700 населених пунктів, переважно це малі села.

Але ці цифри не до кінця об'єктивні, кажуть експерти: в країні повно сіл, які існують тільки на папері, хоча там давним-давно ніхто не живе. І коли у влади нарешті дійдуть руки почистити реєстри, цифра зниклих сіл стане набагато значніше. Проблема з вимиранням сіл існує в багатьох країнах, де упор робиться на промисловість. У нас же населені пункти зникають через демографічну та соціального фактора. Молодь їде, бо їй потрібна робота, а потім в села ніхто не повертаються. І там залишаються лише старці.  "Нове життя" перейнялося даною проблемою та проїхалася по Черняхівському району ось село Плехів, що відноситься до Клітищинської сільської ради. Здається під самим носом у районного центру, декілька кілометрів.

  В’їжджаємо у село, відчуваючи чудесну природу і свіже повітря. Готово розповідають нам історію села перші зустрічні. Природи відмінна, чиста земля! А які тут пасіки були, - смакують пам'ять плехівчани

  За радянської влади тут працювало два колгоспи, давали рекордні врожаї льону, - розповідають місцеві жителі Василь та Оксана. На кінець 80-х років у селі проживало понад 300 жителів. У селі було чутно сміх дітей, веселі пісні колгоспників. У 90-х роках село поступово почало порожніти, люди з'їжджали, у 2001 році там всього понад 100 чоловік жило. Картина в Плехові гнітюча. Молоді все з'їхали, залишилися спочатку тільки люди похилого віку. А вони не вічні, незабаром і їх не стало, - кажуть мешканці.

  У селі на двох вулицях: Вишневі та Черняхівській, залишилося трохи понад троє десятків цілих будинків. Про решту сьогодні нагадують лише руїни. На деяких хатах ще збереглися жерстяні таблички з назвами вулиць. На одному з будинків, розташованому на цій вулиці, вціліла табличка з датою будівлі - 1953 рік, хоча від самого будинку залишилися тільки стіни з провалами на місці вибитих вікон. Цегляні будинки майже повністю зруйновані, а глибокі діри колодязів замасковані заростями бур'янів, кущів та дерев, в них легко провалитися. Навколо одні руїни. Село перетворилось на живу пустелю.

Дерева розрослись так, що вже несуть пряму загрозу для ліній передач, ось нещодавній випадок. Величезна, суха, підтрухла осика упала посеред вулиці зірвавши собою електропроводи і вбила пару коней на смерть, господарі звернулись до компетентних органів і всюди побачили небажання допомогти їх горю, - ідеться у відповідній заяві Віктора Лайчука до Черняхівської РДА. Власникак вбитих тварин отримали компенсацію менше ніж 6 тис. грн а щоб купити пару коней треба майже 40 тисяч. Будуть судитись з РЕМом за неналежне обслуговування лінії електропередач (догляд за зоною безпеки)

  Коли останній раз тут був голова РДА. У силосній ямі лежить близько ста тон відсіву, який був призначений для ремонту доріг. Мабуть, зекономили й навіть рік тому прозвітували про його використання на підсипці. А відсів все лежить і чекає своєї долі, таке враження, що хтось його для себе тут приховав. На одній з апаратних нарад Павло Михайлович проговорився, що його колеги вже за рік дома побудували, а він в цьому напрямку ще нічого не зробив, то може все-таки вже, щось зробив враховуючи невикористаний на дороги відсів. Люди жартома кажуть, що весь відсів за рік залишився на місці бо вже немає кому у селі його вкрасти.

  Проте не будемо зупинятись у своїй розповіді про саме село. Наразі в даному населеному пункті, який тяжко назвати "населеним" вже залишилось понад 40 жителів 13 чоловік допенсійного віку, решта вже люди похилі.

  А ось нарешті ми підходимо до приміщення Будинку культури, або як його називають у селі клубу. В образі цих не дограбованих понівечених залишків можна побачити всю ситуацію в якому опинився Плехів. Тут вже без слів та без коментарів… Неначе після бойових дій, все страшне розтрощене, гниле поруйноване, порозше кущами. Тими ж словами можна описати й приміщення сільського магазину, вже руйнується, здається тут вже років 10 не велась торгівля.

  Чиновники затверджують, що зупинити тенденцію вимирання села можна. Для цього потрібно провести територіальну реформу, зокрема добровільне об’єднання та утворити Черняхівську ОТГ куди увійде Плехів, - постійно як мантру на всіх офіційних заходах повторює голова РДА. Чи є це панацеєю у вирішенні даної проблеми, особисто я сумніваюсь.

  На сьогодні головна проблема в селах - це слабо розвинений соціальний сектор. Якщо буде більше грошей залишатися на місцях, тоді громада Зможе їх розподілити й поліпшити умови життя. Як приклад можна розглянути Польщу, де також зіткнулися з проблемою вимирання села. Вони реформу самоуправління проводили планово, протягом 10 років. Але у нас такого часу немає - ситуація дійсно катастрофічна. Замало економічних аргументів які би вселяли надію в децентралізацію.

  Аби бути привабливою для переселення людей, місцевість повинна мати хоча б елементарну інфраструктуру. Це є основною передумовою повернення у вимираючі села життя.

  Розвиток сільської місцевості - це й шляхи, школи, просвіта, Інтернет. А що, хтось дає на це гроші? Однією землею туди людей не заманиш. Соціальна інфраструктура ніяка. Ну, хто ж туди поїде!? Дадуть вони землю. Та я і так маю право на ту землю. А це може здійснити тільки нова влада, яка прийде в результаті наступних виборів. Тож будемо вірити у відродження села Плехів.

Юрій Малашевич

Всі новини Житомира