Закинуте місто: Житомирський науково-дослідний інститут радіосистем. ФОТО
Цьому державному підприємству вже 33 роки. Беззаперечним є факт, що науково-дослідний інститут радіосистем є надзвичайно важливим як для Житомира, так і для усієї країни. Його діяльність — дослідження і розробки в галузі природничих наук.
На превеликий жаль, з 2005 року фінансування оборонних замовлень припинилося і підприємство стало банкрутом. Тож з того часу воно переживає дуже складний період і всіма силами бореться за своє існування.
Засновано Житомирський науково-дослідний інститут у 1984 році як філіал Донецького науково-дослідного інституту комплексної автоматизації. З самого початку назви цих двох установ були завуальовані, аби приховати, чи хоча б широко не поширювати інформацію про їх пряме призначення. Найважливіші напрямки роботи підприємства: системи для захисту військової техніки та військових об'єктів від високоточної зброї, створення найбільш високоточної зброї, загалом усе те, що можна назвати радіоелектронною бородьбою (РЕБ). Взагалі ж підприємство створювалося для вирішення дуже важливого завдання в оборонній сфері — розробка головки самонаведення для ураження радіовипромінюючих засобів. Та про все це працівникам не можна було розповідати, адже інформація була секретною. Лише через деякий час вже можна було щось повідомляти з приводу розробок, що вже не є таємними, або ж з приводу продукції Житомирського науково-дослідного інституту радіосистем.
Зазначимо, що на самому початку свого існування підприємство розміщувалося в декількох будівлях по Житомирі. Наприклад, одним з них є нинішній «Ощадбанк», напроти Богунської районної ради. А вже через п'ять років після створення, у 1989-му, Житомирський науково-дослідний інститут радіосистем переїхав і продовжив працювати у 8-поверховому приміщенні, що знаходиться в мікрорайоні Корбутівка і було побудоване спеціально для цього підприємства. Саме його ви й бачите на наших світлинах, шановні читачі.
До інституту приходили працювати провідні фахівці з усього СРСР. Начальників відділів обирали лише серед висококваліфікованих і авторитетних керівників підрозділів профільних інститутів, а інженери для того, щоб працювати на такому серйозному підприємстві, обов'язково повинні були мати червоний диплом. Усі кандидатури ретельно перевірялися службою безпеки на предмет благонадійності і родоводу. Остаточне рішення з приводу того, чи оформляти людину на роботу, приймалося тільки через 3-4 місяці після вивчення кандидатури на ту чи іншу посаду.
Наш науково-дослідний інститут радіосистем є у двох особливих списках — стратегічних підприємств (воно мало мобілізаційну будівлю на випадок війни, призначеної для ремонту військової техніки), інший список — підпдприємства, що не підлягають приватизації. Ще з 1994 року для інституту припинилося фінансування замовлень Міністерства оборони. Щороку на підприємство надсилали замовлення, у яких вказували об'єм фінансування, але коштів воно так і не отримувало для цих замовлень. Як наслідок, в інституті з'явилися забогованості по зарплаті, частина колективу пішла з підприємства.
Оборонні кошти почали частково виплачувати з 2000 року (за рахунок того, що замовниками були інші держави). Інститут розпочав займатися ремонтом і перепродажною підготовкою військової техніки, яку Україна продавала США, Китаю та іншим державам. У той період підприємство відремонтувало станції РЕБ для українського контингенту в Іраку. Востаннє інститут займався цим ще у 2005 році. Потім взагалі припинилося фінансування оборонних замовлень. У січні 2006 року працівникам підприємства востаннє виплатили заробітну плату. Колектив інституту звертався в усі інстанції, навіть оголошував голодування, але безрезультатно.
Наприкінці січня минулого року керівником Житомирського НДІ радіосистем став Олег Амосов. Він — син військового, з 1974 року проживає в Житомирі. Чоловік має вищу юридичну освіту. До свого призначення на цю посаду, Олег Амосов працював у державному господарському об'єднанні — Концерні «Техвоєнсервіс». Як тільки його призначили керівником Житомирського НДІ радіосистем, новий очільник запевниив, що його першочерговою задачею є вивести підприємство зі стану банкрутства і запустити його в роботу. Сподіваємося, що інститут дійсно розвиватиметься, працюватиме на користь міста і усієї країни, а ми будемо ним лише пишатися!
За матеріалами сайту «Житомир.info»
Фото: Катерина Дейнека