— Відкрив ферму мій батько. Я продовжила справи. Їздила вчитися в Росію. Купили кролів породи сірий велетень — 30 самок і кількох самців. Вони швидко ростуть, м'ясо соковите, ніжне. Основна причина згортання бізнесу — заборона торгувати м'ясом у Житомирі. Нам не дозволяли продавати з машини. У м'ясному павільйоні виділили найгірше місце, де торгують кістками. Раніше в місті проводили фермерські ярмарки. Вони для нас були прибуткові. Приїжджали п'ять-сім виробників із району, добре торгували. Проти фермерських ярмарків повстали базарники. Кілька разів вийшли з протестами, тому їх відмінили. Ми просили проводити хоча б раз на тиждень. Натомість мені запропонували купити магазин у центрі міста за 40 тисяч доларів. Трохи торгували на стихійному ринку. Люди знали, коли ми приїжджаємо. Вишиковувалися в чергу. Тушки ділили на частини. Так вигідніше. Хтось брав лапи, хтось ребра чи філе. А потім місцева влада натравила на нас поліцію. Кілограм кролятини коштує 150 гривень. Попит на це м'ясо чималий. Із супермаркетами припинили співпрацю. Кілька разів бачила, як тушки кидали на землю, не витримували температурного режиму. М'ясо втрачало смак. Люди скаржилися. Щоб зберегти авторитет, припинили поставки.

  Друга причина, через яку закрила ферму — не могла отримати дотацію. Від держави мали виділяти 250 тисяч гривень. Це разова допомога на удосконалення ферми. Жодного разу я цієї допомоги не добилася. Уже навіть казала чиновникам, щоб перераховували гроші одразу на комбікормовий завод. Бо ціна на корм різко зросла, з 4 до 7 тисяч гривень за тонну.

  Досі дзвонять клієнти. Чимало киян купували кролів для дітей. Питають, де ми ділися, де придбати кроля. Ще маємо заморожені тушки. За можливості передаємо в Київ рейсовими автобусами.

  На одному з наших паїв відкрили невелике кафе, де продаємо страви з кролика. Найпопулярніша — пельмені. Порція коштує 30 гривень. На замовлення запікаємо кроля з яблуками та грушами. Планую залишити в господарстві кілька десятків тварин, щоб була сировина для кафе.

  За п'ять років не мала жодного вихідного. Кролі потребують постійної уваги. Приїздила на роботу о четвертій ранку, йшла додому о 22:00. Останнім часом працювали на фермі вдвох із матір'ю. Знайти працівників на збір сіна чи догляд за тваринами не могла. Бо люди вважають таку роботу непрестижною і малооплачуваною.

  Одна родина доглядає до двох тисяч кролів

  — Займатися кролями вигідно. Починати справу варто з невеликої ферми на 100–150 особин. Щоб розводити таку кількість кролів, не потрібні додаткові документи. Якщо є 200 кролів, вимагають реєструвати фермерське господарство, — розповідає експерт із кролівництва 44-річний Андрій Безухов. Допомагав відкривати ферми в Україні та Польщі.

  — Завжди раджу купити 30 кролів, почати розводити. Подивитися, як ведуться. На Черкащині є села, де не могли розвинути поголів'я. Тварини гинули, хоч і були щеплені. Якщо за рік усе буде добре, можна розширюватися до тисячі голів. Оптимальна домашня ферма від 1500 до 2000 тисяч кролів. Таку кількість може доглянути одна родина. Вкладення у ферму становлять від 30 тисяч гривень. За півроку бізнес окупиться. За рік щомісяця даватиме від 20 тисяч доходу.

  Кролівництво в Україні не розвинуте. М'яса бракує. До війни були великі кролеферми на Донбасі, але виробництво там призупинили. Ферми періо­дично відкривають і закривають. Бо власники не можуть упоратися з щепленням худоби, дозуванням корму. Потрібен спеціалізований центр, де фахівці навчали б усіх бажаючих доглядати за кролями.

Джерело: gazeta.ua

Новини Житомира