Саме це сільське кладовище є “бомбою уповільненої дії”, адже підземними потоками вод (кладовище розташоване вище села стосовно потоку ґрунтових вод), вітрами, дощами трупні яди, хвороби поширюються через криниці та городи на людей, на це і скаржаться селяни.

  Багато разів мешканці села зверталися в усній та письмовій формах до сільського голови Гайдая В. А., щоб вирішити питання з кладовищем. Після звернення в прокуратуру, Гайдай В. А. обіцяв виділити під кладовище нову ділянку землі під лісом, по дорозі до села Лісівка. Та на цій обіцянці вся робота і скінчилася. З часу першого звернення до сільського голови з наболілого питання минуло більше трьох років, а свіжі поховання з північної сторони наблизились до городів майже на 10 метрів.

  Щоб хоч якось захиститися від насування свіжих могил під город та кладбищенського сміття, яке було завжди в городі, я на відстані 4 м від лінії городу поставила загорожу з металевої сітки. Сільський голова наказав зняти огорожу, тому що він планує здійснювати поховання по межу городу. Чи дозволив би він таке “сусідство”, якби це був його город?

  Ось кілька пунктів із Закону України про Державні санітарні правила та норми утримання кладовищ, які повинні знати всі:
п. 3.5 - санітарно-захисна зона від території кладовища до садів і городів повинна бути не меншою 300 м.;
п. 3,6 - у сільських населених пунктах при розташуванні кладовища вище населеного пункту стосовно потоку ґрунтових вод, які живлять колодязі, санітарно-захисна зона збільшується до 500 м.
п. 3,11 - кладовища повинні бути огорожені по периметру.

  А люди вимагають не так уже й багато:
- заборонити поховання з північної сторони, для цього поставити огорожу між могилами і городами подалі від городів (це близько 8 м. від городів); 
- виділити і облагородити нову ділянку під кладовище;
- сміття з кладовища вивозити і утилізувати в одному місці подалі від людей.

Новини Житомира