Натомість 12 вересня 2017-го, зранку до Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення про загибель юнака, який, за офіційними даними, сам вкоротив собі віку. Як виявилося згодом, ним був саме Ілля Гайструк. Відтоді минуло майже 5 місяців, але родина й досі не може оговтатися від цієї трагедії.

  А ще болючіше стає від того, що офіційною версією загибелі Іллі залишається саме самогубство. Його родина та близькі не вірять в це і продовжують шукати правди та справедливості, усіма можливими силами намагаються довести, що молодий чоловік, в якого є любляча цивільна дружина Вікторія, з якою вони разом чекали на появу малюка, а також є рідні та близькі, які завжди його чекають та турбуються за нього, не міг накласти на себе руки.      

  Нещодавно ми побачили публікацію, зроблену 24 січня цього року у мережі Facebook мамою загиблого військового Терезою Броніславівною Гайструк, у якій жінка звертається до всіх небайдужих: «Допоможіть! Шановні житомиряни та гості міста! Вранці 12 Вересня 2017 року в місті Житомирі, в парку культури та відпочинку імені Юрія Гагаріна, біля річки Тетерів в районі мосту, був знайденій вбитим старший солдат Гайструк Ілля, який в цей день мав їхати в зону АТО. Він був одягнений у військову форму, високого зросту, худорлявий, мав тату на лівій руці "ЗА ВДВ" та "Audaces fortuna juvat".

  Хто був свідком чи володіє будь-якою інформацією з цього приводу, прошу повідомити нас, батьків, або написати в приватні повідомлення! Заздалегідь дякую! Не залишайтеся байдужими!

  Просимо максимально розповсюдити!...».

  Публікація Терези Броніславівни в мережі Facebook дала можливість зрозуміти, що родина й надалі продовжує шукати інформацію, аби дізнатися про нові обставини цієї трагедії. Ми вирішили зв’язатися з пані Терезою, аби дізнатися, як нині розвиваються події в цій сумній та трагічній історії, а також, чи вдалося дізнатися якусь нову інформацію з приводу загибелі Іллі.

  «Річ у тім, що справу з приводу смерті нашого сина закрили вже на четвертий день, навіть не повідомивши нас, батьків. Це вже про щось говорить і змушує задуматися, що тут щось не так. А в морзі нас, батьків, навіть не впустили на впізнання, аргументуючи це тим, що від Іллі майже нічого не залишилось, і, мовляв, не треба нам того бачити. А потім нам повідомили, що тіло і так впізнали...», — починає розповідати в телефонній розмові з журналістом нашого сайту Тереза Броніславівна.

  До речі, про те, хто впізнав мертвого, батькам теж не сказали. «У відчаї ми самі вирішили переконатися, що у домовині — наш син. Що ми побачили? Численні травми обличчя, на яких акцентував увагу судмедексперт, були відсутні,  був лише синець на скроні. Таке враження, ніби син з мосту взагалі не падав, бо інакше ми обличчя, певно, не побачили б. До того ж, насторожив ще один дивний момент — сліди від мотузки на зап’ясті обох рук Іллі. А дивно це тому, що у витязі з кримінального провадження зазначено: “… виявлено труп Гайструка Іллі Сергійовича без ознак насильницької смерті”», — повідомляли батьки загиблого в народному тижневику «Субота», на сайті «Житомир-online».

  «Мені вже неодноразово повідомляли люди, що бачили в мережі Інтернет відео, на якому видно, як вбивають Іллю. А справу стосовно загибелі нашого сина, до речі, вже закрили вдруге. Куди я лише не зверталася, пороги яких лише інстанцій ми не оббивали, з мене просто роблять якусь дурну, виганяють. Чула навіть такі слова: “Ви що не бачите, не розумієте, що він же сам пригнув з мосту”. Натомість ми в це в жодному разі не віримо. Адже, чекаючи з цивільною дружиною на народження дитинки, вийшовши вранці (ред. у день трагедії) з дому зі своїми речами, аби разом з бригадою вранці вирушити в зону АТО, він просто не міг вчинити самогубство! Натомість мені зателефонували і сказали, що він пригнув з підвісного мосту в парку Гагаріна», — зазначає мама загиблого Іллі Гайструка.

  Жінка розповідає також, що її навіть не допускали до ознайомлення зі справою, просто відтягували час. «Нікого з нас не опитували, навіть дружину Вікторію. В цій історії дуже багато незрозумілого та дивного, виникає більше питань, аніж відповідей. Тож ми продовжуватимемо відстоювати свою позицію й надалі. Вбили нашу дитину. Ось так просто взяли і вбили людину, а винний лишається безкарним. Скоро народиться на світ маленька дитинка (ред. малюк Вікторії та Іллі), що ми їй будемо говорити? Дуже хочеться відшукати правду і довести, що Ілля не покінчив життя самогубством. На жаль, нині люди стають все жорстокішими та злішими», — говорить пані Тереза. Варто зазначити також, що у цій боротьбі за правду та справедливість родині допомагає й адвокат. Спільними зусиллями рідні та близькі Іллі Гайструка, а також усі небайдужі до цієї трагедії, намагаються не дати «зам’яти» цю справу і в жодному разі не списати все на версію з суїцидом.

  Додамо, що свого часу Ілля тривалий час грав в азартні ігри, позичав чималі суми й іноді просто зникав, щоб потім повернутися з пустим гаманцем і проханням оплатити кредити. І батьки оплачували, доки мали змогу. Та й сам молодий чоловік також старався для того, аби покрити борги. Проблема з ігроманією дійсно існувала. Але ж в зоні АТО про це й ніколи було б подумати. Як зазначають рідні, в залежності від азартних ігор Іллі також міг допомогти й набір у бригаду військових.

   «Одного дня я знайшла оголошення центру з надання допомоги залежним ігроманам, яким був і мій Ілля, він навіть не сперечався. Та вже тоді було велике “але”: командир так і не відпустив його, мовляв, таке трапляється часто, війна вилікує», — згадує Тереза Броніславівна. Жінка й досі картає себе за те, що тоді послухалася командира і силоміць не забрала Іллю, додаючи: «Може, тоді він був би живий». Але, на жаль, того, що сталося, вже не зміниш. Така сувора іноді наша реальність. В продовження цього, зазначимо, що навіть після смерті молодого чоловіка, родину турбували кредитори і колекторські фірми, які постійно погрожували і вимагали повернути борг. При чому, хтось телефонував і говорив, щоб повернули 18 тисяч, хтось — 50 і більше. Щоразу родині загиблого Іллі озвучували нові цифри. «Нині вже ніхто не телефонує. Після публікацій у ЗМІ, в яких ми повідомляли й про це вимагання боргів, дзвінки припинилися. До того ж, я змінила номер телефону від свого оператора мобільного зв’язку», — говорить Тереза Гайструк.

  Ми не могли не поцікавитися й самопочуттям Вікторії, цивільної дружини загиблого Іллі, котра вагітна їх дитинкою. «Вікторія раніше була на збереженні. Та й нині вона досі змушена приймати медичні препарати аж до кінця вагітності. У неї, на жаль, група крові співпадає з групою крові дитинки, яку вона носить під серцем. Через це відбувається відторгнення і потрібно приймати лікарські препарати. Вона спостерігається у лікарів, проходить всі обстеження, дослідження, зокрема й УЗД, як і належить. Дякувати Богу, з дитинкою все добре, дитятко здорове, розвивається, як і має бути. Ми зичимо і Вікторії, і малюку, звісно ж, лише здоров’я і з нетерпінням чекаємо на появу нової маленької людини в нашій родині», — розповідає пані Тереза. Це й не дивно, адже дитинка буде продовженням роду, нагадуванням про Іллю, новим життям в родині.

  Дуже хочеться вірити, що правда та справедливість в цій трагічній та сумній історії все ж восторжествують, а винних у загибелі Іллі Гайструка все ж найдуть і вони будуть покарані. Звісно ж, про цю родину ми ще розповідатимемо, коли з’являтиметься якась нова та важлива інформація. Бо це ж ще далеко не кінець…

Катерина Дейнека

Новини Житомира