З історичних джерел відомо, що у ХIV столітті на місці давньоруського городища було збудовано дерев’яний великокнязівський замок. Упродовж ХVI – ХVIII століть розміри, планування замку та прилеглої до нього території зазнавали чималих конструктивних змін. Укріплення замку зруйновані. Городище давньоруського часу займало біля 1,5 гектарів (№ 6 на карті Житомира).

  Давньо-Давньоруські руське поселення, яке існувало в ХIV – ХVIII століттях – це посад городища Замкова Гора 2 у центральній частині міста з напільного боку Замкової гори. Займав територію, обмежену із західної сторони вулицею Замковою, із східної сторони – Замковою площею, з півночі – провулком провулком Шолом Алейхема і садибою Хрестовоздвиженської церкв, а із півдня – сквером, що знаходиться між вулицею Кафедральною та Рильського. Територія сильно забудована житловими та адміністративними будинками, укріплення не збереглися. На площі 200 на 100 метрів, два гектари (№ 7 на карті пам’яток Житомира).

  Давньоруське поселення, яке існувало в ХІV – ХVIII Замкова Гора 3 у центральній астині міста, 220 метрів на північний схід від дитинця та за 20 метрів на схід від кафедрального костелу святої Софії, в межах Замкової площі, вулицею Басейною та Кафедральною, займає північний схил та вершину мисоподібного підвищення лесового плато лівого берега ріки Рудавка (ліва притока ріки Кам’янка). Висота над рівнем долини річки – біля десяти метрів. Територія сильно забудована, частково зайнята присадибними ділянками, площа – 150 на 100 метрів (біля 1,5 гектарів) (№ 8 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення трипільської культури, ранньозалізного віку та давньоруське городище – на північно-західній околиці Житомира, займає вершину Соколової Гори над лівим берегом ріки Кам’янка. Гора висотою 25 – 30 метрів (вціліла площа 85 на 50 метрів), схили ескарповані. З напільного боку проходить подвійна лінія валів і ровів. Північна та південно-східна частина пошкоджені кар’єром. На схід від городища – селище, зруйноване під час будівництва автодрому.

  Трипільське поселення – на схід від міста, займає невисоке плато лівого берега ріки Крошенки.

  Поселення часів енеоліту Бердичівський міст І – біля південно-східної околиці Житомира, приблизно за 150 метрів на південний захід від заовду будівельних матеріалів в районі вулиці Жуйка і Зарічної. Займає верхню підвищену частину мису правого корінного берега Тетерева. Із північно-західного боку поселення обмежено глибокою балкою, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня розорюється. У верхній частині мису по периметру проходить протиерозійний земляний вал. На площі 225 на 70 метрів, біля 1,57 гектарів.

  Поселення трипільської культури, ранньозалізного віку Бердичівський міст ІІ – біля південно-східної околиці Житомира, приблизно за 130 метрів на захід від вулиці Зарічної. Займає південно-східний пологий схил балки, на дні якої протікає безіменний струмок корінного правого берега Тетерева. Поверхня розорюється, площа – 200 на 75 метрів (біля 1,5 гектарів) (№ 2 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку та ХVI – ХVIII століть Богунія-Лісова ІІ – в районі Богунії у західній частині міста, приблизно за 60 – 80 метрів на південний схід від вулиці Червоноармійської. Залишки поселеня займають південний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Лісова. Висота над рівнем води у західній та північно-західній частинах становить біля 3,5 – 4 метри, а у центральній – 1,1 – 1,8 метрів. Поверхня задернована, у південно-західній та північно-східній частинах порушена ямами, з яких місцеве населення вибирає пісок. Площа 130 на 80 метрів (біля 1,04 гектарів) (№ 4 на картів пам’яток Житомира).

  Енеолітичне поселення Видумка – в урочищі «На Видумці», у північно-західній чатсині міста на північ від вулиці Гаражної. Займає верхній майданчик мисоподібного підвищення лівого берега ріки Крошенка. Висота над рівнем води – біля шести метрів. Південно-західна частина забудована житловими та господарськими спорудами, а південно-західна – частково зруйнована кам’яним кар’єром. Поверхня розорюється, площа 70 на 50 метрві (0,35 гектарів) (№ 5 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку Зарічани-пляж ІІ (VII – V століття до нашої ери) – біля південно-західної околиці міста Житомир, приблизно за 100 – 150 метрів на північний захід від туристичної бази імені Цюрупи. Займає вершину та південо-східний пологий схил піщаного підвищення лівого берега безіменного струмка (права притока ріки Тетерів). Висота над рівнем води біля 1 – 1,3 метри. Поверхня переважно оголена, використовується під міський плях, у південно-західній частині поросла сосниною. Поселення займає ділянку, витягнуту із південного заходу на північний схід близько 110 на 60 метрів (0,66 гектарів) (№ 10 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку «Завод будівельних матеріалів» – на південній околиці міста приблизно за 75 – 90 метрів на південний захід від заводу будівельних матеріалів по вулиці Жуйка, займає верхню частину високого мису правого корінного берега Тетерева. З південного заходу обмежено схилом глибокої балки, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня розорюється, площа 374 на 130 метрів (біля 4,86 гектарів) (№ 11 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Крошенка І (Соколова Гора 1) – біля північно-західної околиці міста в районі дачного масиву «Соколова гора» приблизно за 200 – 300 метрів на північний зазід від автодрому. Залишки поселення займають західний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Кам’янки. Північна частина поселення зруйнована розробкою піщаного кар’єру, частково розорюється. Площа 90 на 50 метрів (0,45 гектарів) (№ 12 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Крошенка ІІ (Соколова Гора 2) – на Видумці, на північно-західній околиці міста, приблизно за 35 – 50 метрів на північний захід від Спортивного провулку, займає західний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Кам’янки і примикає до південно-західного підніжжя Соколової гори. Висота над рівнем води – біля 1,5 – 2 метри. Поверхня частково розорюється, площа 130 на 60  метрів (біля 0,78 гектарів) (№ 13 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку Крошенка ІІІ – у північно-західній частині міста, на Видумці, приблизно 15 – 30 метрів на південь від автодрому, займає південний пологий схил високого корінного берега ріки Крошенка. Висота над рівнем води – біля 4 – 6 метрів. Поверхня розорюється, використовується під городи, площа 110 на 40 метрів (№ 14 на карті до поселення Крошинка 2 і на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Крошенка V розташовене на Видумці, на північно-західній околиці міста приблизно за 365 метрів на південний схід від автодрому. Займає південно-західний пологий схил правого берега ріки Крошенка. Висота берега над рівнем води – біля 1 метра. Поверхня частково розорється, з півночі засаджена сосновим майданчиком, площа – 60 на 30 метрів (0,27 гектарів) (№ 15 на карті до поселення Кроишнка 2 та пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку Крошенка VI розташоване не Видумці, у північній частині міста в районі вулиці Труда на північний захід від будівельної бази ВО «Електромимірювач». Займає північно-східний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Крошенки (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем води – біля двох метрів. Поверхня частково розорюється, східна частина поросла чагарником, площа 90 на 70 метрів (0,63 гектарів) (№ 16 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку Крошенка VIII розташоване на Крошні, у північній частині міста в районі вулиці Вацлава Длоуги приблизно за 70 метрів на південний схід від Соколовського граніткар’єру, займає верхній майданчик та південний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега ріки Крошенка. Поверхня частково розорюється, площа 75 на 40 метрів (0,3 гектарів) (№ 17 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення ранньозалізного віку Крошенка Х розташоване на Крошні, у північній частині міст приблизно за 25 метрів на південь від консервнго заводу між вулицями Парникова і Садова. Займає північно-західний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Крошенки (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем води – біля 1,5 – 3 метри, поверхня розорюється. З південного заходу обмежено заболоченою заплавою. Поверхня зайнята городами, а південно-східна частина частково забудована господарськими будівлями, площа – 90 на 58 метрів (0,52 гектара) (№ 18 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Крошенка ХІ розміщене на Крошні, у північно-східній частині міста приблизно за 250 – 260 метрів на південний схід від східної частини вулиці Олександра Олеся та закінчення Крошенської набережної. Займає південний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега ріки Крошенка (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем заплави біля 1,7 – 2,2 метри. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У південній частині проходить польова грунтова дорога, площа 130 на 40 метрів (біля 0,52 гектарів) (№ 19 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку Крошенка ХІІ біля північно-східної околиці міста Житомира в районі Крошні, неподалік залізничного мосту через ріку Крошенка, приблизно за 220 – 250 метрів на південний захід від залізниці Житомир – Новоград-Волинський. Займає південний та південно-західний пологий схили ледь помітного підвищення правого берега ріки Крошенка (ліва притока ріки Кам’янка). Висота над рівнем води – біля 1,2 – 1,5 метрів. Поверхня місцями задернована, переважна частина порушена неглибокими ямами, з яких вибирати. Верхній шар грунту знято, окремі ями заповнені водою, розміри поселення – 120 на 50 метрів (№ 20 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Крошенка ХІІІ – біля північно-східної околиці міста приблизно за 80 – 100 метрів на північний схід північної частини вулиці Малинської, займає вершину та південно-західний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега ріки Крошенка (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем заплави – біля 1,6 – 2,2 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У східній частині проходить високовольтна ЛЕП та польова грунтова дорога, площа 130 на 100 метрів (біля 1,3 гектарів) (№ 21 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення давньоруського часу Крошня – у північній частині міста неподалік Прудного провулку, за 3,3 – 3,4 кілометрів від городища Соколина гора. Займає північно-східний пологий схил піщаного підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Крошенка. З півносі і північного заходу примикає до заболоченої заплави ріки. Поверхня задернована, частина зруйнована забудовою, а ближче до річки – вибіркою піску, площа – 140 на 90 метрів (№ 22 на карті пам’яток Житомира).

  Неолітичне поселення в урочищі Крошня, біля північної околиці міста, біля 250 – 300 метрів на південний захід від вулиці Вацлава Длоуги. Займає вершину та південно-західний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега Крошенка. З північно-західного та західного боку підвищення прилягає до залізниці. Поверхня розорється, зайнята городами, площа 75 на 40 метрів (0,3 гектари) (№ 23 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVII – ХVIII століть Мальованка 2 – в районі Мальованки у західній частині міста північніше Ясеневого провулку, займає вершину та північно-східний схил надзаплавної тераси правого берега Кам’янки (ліва притока Тетерева). З південного сходу примикає до схилу неглибокої балки, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня ділянки задернована, переважна частина покрита зеленими насадженнями (молодими деревцями ясена). Територія порівняно рівна, має нахил до північного сходу. У східній, південно-західній та частково північно-західній частині ділянки спостерігаються виходи гірських порід. Східна та південно-західна частини ділянки пошкоджені ямами, звідки місцеві жителі вибирали пісок, глину та камінь, площа – 80 на 50 метрів (біля 0,4 гектарів) (№ 25 на карті пам’яотк Житомира).

  Давньоруське поселення Охрімова Гора – у центральній частині міста біля кладовищенської каплиці святого Миколая. Поселення займало вершину високого підвищення лівого берега Кам’янки у південно-західній частині Охрімової гори в урочищі Кокрин. Територія поселення переважно забудована, за доби пізнього середньовіччя викорисотвувалося під кладовище, площа 50 на 25 метрів (0,12 гектарів) (№ 26 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення доби бронзи Парк Гагаріна, біля південної околиці міста Житомира, приблизно за 600 – 650 метрів на південний захід від підвісного пішохідного мосту через Тетерів на території центрального парку культури і відпочинку імені Юрія Гагаріна, займає вершину на північний пологий схил мисоподібного підвищення корінного правого берега ріки Тетерів. Висота над рівнем води – до 20 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася, у північній частині поросла чагарником, площа біля 45 на 40 метрів (0,18 гектарів) (№ 27 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення давньоруського часу Подільська Гора – у центральній частині міста приблизно за 50 метрів на південний схід від Подільської церкви, займає південно-східний схил підніжжя Подільської (Охрімової) гори надзаплавної тераси правого берега ріки Рудавки (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем води біля 1,5 – 6 метрів. Поверхня розорюється, використовується під городи, площа – 45 на 25 метрів (біля 0,11 гектарів) (№ 28 на карті пам’яток Житомира).

  Поселення доби бронзи Смолянка – у південно-східній частині Житомира в районі Смолянки, приблизно за 60 метрів на південний захід від вулиці Вінницької та за 75 метрів на схід від провулку 5 Кривий Брід. Займає південну частину мисоподібного підвищення лівого берега Тетерева. Висота над рівнем води – біля 6 – 9 метрів, поверхня розорюється, частково засаджена фруктовими деревами. Площа – 50 на 40 метрів (0,2 гектари) (№ 30 на карті Житомира).

  Поселення палеоліту, неоліту, ранньозалізного віку, давньоруського часу Соколова Гора ІІІ – на Видумці, у північно-західній частині міста, приблизно за 216 метрів на південний схід від автодрому, займає вершину мисоподібного підвищення лівого берега ріки Крошенка. Поверхня вивітрюється, частково руйнується трасами для мотокросу, площа – 40 на 35 метрів (біля 0,14 гектарів) (№ 31 на карті до поселення Крошинка 2) (№ 31 на карті Житомира).

  Давньоруське поселення Соколова Гора ІV – біля північно-західної околиці міста, приблизно за 250 метрів на південний схід від автодрому, займає південно-західний пологий схил правого берега ріки Крошенка. Висота над рівнем води – близько 1,5 – 2 метри. Північна і західна частина поселення частково зруйновані при розширенні автодрому, площа – 60 на 45 метрів (біля 0,27 гектарів) (№ 32 на карті пам’яток Житомира).

Джерело: zamky.com.ua

Новини Житомира