Був танкістом — став барістою: історія військового, який на своєму танку вивів з ладу дві ворожих "сімдесятдвійки".
Роман відвоював літо 2014-го та зиму 2015. Під час одного з боїв поблизу блок-поста "Балу" (Дебальцівський напрямок) він на своєму танку вивів з ладу дві ворожих "сімдесятдвійки". Снарядів до гармати "Барісича" (так свій танк Т-64Б називав старший сержант Марінов) на той момент вже не було, адже доводилось працювати багато, а часу на поповнення боєкомплекту бракувало. Тому довелося наносити вогневе ураження противнику з кулеметів НСВТ та ПКТ.
З криком "Путін х…ло" у виконанні командира танку Марінова, кулемети поливали свинцем ворожу бронетехніку: спочатку одному дісталося, а потім – й іншому. Обом танкам було пошкоджено систему спостереження (триплекс) та систему прицілювання, через що ворог не зміг продовжувати бій та відтягнув бронемашини назад за пагорб. До речі, до цього бою по "Барісичу" кілька разів влучали ворожі панцерники, через що екіпаж отримав мінімум три контузії протягом кількох останніх днів.
Фото: Дмитро Степанов
Лише в Бахмуті, після того як адреналін вийшов і з’явилось почуття безпеки, контузії дали про себе знати – голова розколювалась навпіл так, що, навіть, свого крику хлопець не чув, потім втратив свідомість. Було кілька шпиталів. Лікування та реабілітація тривали досить довго. Був період, коли Роман взагалі перестав розмовляти. Потім дуже повільно починав знову говорити. Постійні головні болі не дозволяли писати вірші, що він робив до та під час війни.
Сьогодні наш побратим працює барістою в одній із мобільних кав’ярень "Ветерано кава", яку відкрив ще донедавна боєць 95 бригади, а сьогодні – власник двох таких кав’ярень Володимир Шевченко.
Фото: Дмитро Степанов
Витекло вже багато води з тих пір, як Роман був у своєму рідному підрозділі. Востаннє хлопець так і не наважився підійти до танку: "Таке враження, ніби тремтіло все моє єство, яке так і не дозволило наблизитись до старого друга", – згадує Роман.
На минулому тижні він разом зі своїм "шефом" та товаришем з 95-ки приїздили до нас в частину. Готували смачну каву на різні смаки, і разом зі свіжими тістечками пригощали наших бійців. Хлопці були надзвичайно раді побачити свого бойового товариша: згадували ті часи, згадували загиблих побратимів, трохи сміялись, розмовляли не багато – гірких спогадів вистачає. Дехто не міг повірити, що Роман, з яким стільки провоювали три роки тому, зараз готує таку смачну каву.
Фото: Дмитро Степанов
Дивувались скоріше тому, як він зміг перемогти свою хворобу та знову почати повноцінно жити, адже важка контузія в більшості випадків навіть страшніша за поранення. Роман Марінов – дуже позитивна людина, саме таке його відношення до життя і дає цей результат: "Ніколи не потрібно здаватись, навіть якщо в тебе залишилось кілька набоїв калібру 7,62 мм, а ворог "валить" по тобі 125-м калібром!"
Фото: Дмитро Степанов
Роман готує смачну каву та займається спортом, продовжує тримати зв’язок зі своїми побратимами і вірить в нашу перемогу. А ще баріста точно знає, що при наступній зустрічі зі своїм сталевим товаришем він обов’язково займе своє командирське місце, адже головна перемога – перемога над собою!
Фото: Дмитро Степанов
Фото: Дмитро Степанов
Іван Бурдюг, прес-офіцер 30 ОМБр, novograd.city
Читайте також: Не магазин, а зоопарк: у відомому житомирському супермаркеті засікли пташку. ВІДЕО
