«Проблеми радіаційного забруднення Чорнобильської зони в університеті досліджують вже майже 30 років», — йдеться у повідомленні «Житомирської хвилі».

  На цьогорічну конференцію завітали японські та білоруські науковці, які мають досвід у подоланні наслідків радіаційних забруднень. Японці також презентували виставку фоторобіт "Авторадіографія, як приклад візуалізації радіоактивного забруднення", на котрих зображена радіація та її вплив. Виставку також показали і в Житомирському технологічному університеті, де науковий дослідник-фотограф у сфері авторадіографії професор Масамічі Кагая з Токіо провів лекцію для студентів та аспірантів університету.

  На відміну від української влади, японська – виступає за те, щоб люди згодом поверталися до своїх домівок, розташованих поблизу атомної електростанції Фукусіма, де у 2011 році також трапилася аварія. Говорить японський науковець Такаакі Кувахара:

  "В Україні забруднена зона – це серйозно контрольована зона. Ми на власні очі бачили там поліцейських, які її контролюють, тож, люди розуміють, що там не можна перебувати. На відміну від Японії, бо в нас ця зона не настільки контрольована і не така велика, тобто, не 30-тикілометрова. І ще одна відмінність – коли я був біля Прип'яті, біля атомної станції в Чорнобилі, я бачив, що рівень радіації невеликий. Тобто, з одного боку, там уже ніби й жити можна. А з іншого – в деяких місцях є дуже високорадіоактивні плями. На мене це справило велике враження, і я зрозумів, що хоч уже і минуло 32 роки, відкривати цю зону біля Чорнобиля ще не можна".

  Додамо також, що два дні свого перебування в Україні, починаючи з 27 квітня, провели в природному заповіднику "Древлянський" в смт Народичі. Крім того, японська делегація взяла участь у скорботному мітингу та покладанні квітів пожежним-ліквідаторам в обласному управлінні Держслужби з надзвичайних ситуацій.

Джерело: Житомирська хвиля