Нині на цій території, що займає площу 72 квадратних кілометри, проживають 460 осіб. Очолює громаду один із наймолодших сільських голів району, педагог за фахом Ярослав Корбут.

  — Свою історію центральна садиба нашої громади — с. Морозівка — бере ще з 1868 року, — розповів Ярослав Анатолійович. — До 1960 року село називалось Мар’їн Фільварок. Спочатку там було всього два двори, а вже в 1906 році — сім дворів, де проживали 48 селян. Кому пощастить хоча б один раз побувати в наших місцях, оточених зусібіч густими лісами, не хоче звідси їхати... Людей не лякає навіть відсутність сучасних благ цивілізації — газу, високоякісного мобільного зв’язку, нормальної інфраструктури тощо.

  — Нині на нашій території розміщені школа І­ІІ ступенів, два будинки культури, ФАП, два магазини, по стільки ж — пилорам та приватних мисливських господарств. Суттєві кошти до місцевої казни надходять і від діяльності ДП «Малинський лісгосп АПК» та інвестора, орендаря паїв — ВП «Полісся», яке обробляє 1196 гектарів землі. За здані в оренду паї площею від 2 до 4 гектарів селяни вчасно отримують платню в розмірі 10% від вартості земельної ділянки. А це в середньому — від півтори до двох з половиною тисяч гривень, — розповів очільник громади.

  Проблем, як і в кожної громади, вистачає, але тут їх намагаються вирішувати спільно з депутатами, членами виконкому сільради та активом села. Нещодавно навели лад на центральних вулицях, готуючись до Великодніх і травневих святкових днів, а учні та вчителі в рамках еко­квесту «Наше Полісся» прибрали стихійні сміттєзвалища, упорядкували прилеглу територію, висадили кущі й дерева.

  Велику увагу своєму виборчому округу приділяє й виходець із цієї громади (з с. Свиридівки), депутат Малинської районної ради С.П.Недашківський. Про нього дуже тепло й щиро відгукнувся сільський голова:

  — Сергій Петрович не дає мені сидіти без діла, сам при найменшій нагоді навідується в село й допомагає вирішувати злободенні питання життєдіяльності земляків, — говорить Я.Корбут.

  — У першу чергу нам треба було згуртувати громаду й переконати людей у тому, що коли всі разом дбатимуть про добробут, то все вийде, — приєднався до розмови Сергій Недашківський. — Позитивного результату не довелося довго чекати: майже на території всіх кладовищ вдалося відремонтувати паркани, здійснити санітарне очищення вулиць від чагарників, смітників, відновити рух автобуса до Морозівки з райцентру. Встановили й нову автобусну зупинку в с. Новій Рутвянці. За власні кошти й власними зусиллями дещо підремонтували місцевий «вогник» культури, а завдяки сприянню депутата Житомирської обласної ради В.П.Перегуди придбали нову музичну апаратуру. Не чекаючи допомоги з району, в минулому році відремонтували грунтові дороги на території ради: 14 кілометрів — за межами населених пунктів, 5 — у межах, підсипали їх відсівом (750 тонн), прогрейдерували, очистили узбіччя від дерев, кущів та чагарників.

  Також налагодили партнерські стосунки з господарствами, які працюють на нашій території. Збільшили й плату за оренду землі. Хоча це далося непросто, однак дозволило в рази збільшити надходження до сільської казни. Нині її бюджет — близько 480 тис. грн.

  Є й ряд проблем, які потребують вирішення на вищих рівнях: підтримка й законне виділення земельних ділянок учасникам АТО, відкриття дитячого садка, створення нових робочих місць, розвиток зеленого туризму, створення еко­поселень у П’ятидубі й Вороб’ївщині. Питання організації ще однієї ОТГ — також на вустах у тутешніх жителів.

  — Роботи вистачає, тільки встигай крутитися, — каже Я.А.Корбут. — Багато уваги приділяємо й культурному розвитку жителів. Завдяки С.П.Недашківському учні місцевої школи побували в минулому році на екскурсії у Верховній Раді України, урочищі Кип’ячому в Чоповичах, переглянули фільм у 3D форматі в Малині. А з яким ентузіазмом влітку традиційно гуляємо Дні села! Отож прагнемо працювати й відпочивати належно, намагаємося скидок на «глибинку» не робити.

Богдан Лісовський, zhytomyrschyna.zt.ua