«Незважаючи на свій молодий вік, а він 1991 року народження, вже встиг здобути чимало відзнак за сумлінну роботу, серед яких грамота Міністерства надзвичайних ситуацій України та місцева відзнака "Гордість міста"»,  — повідомляє Novograd city.  

   Ліквідація пожеж та надзвичайних ситуацій, порятунок людей, аварійно-рятувальні роботи після ДТП, знешкодження вибухонебезпечних предметів та навіть визволення котів з високих дерев – це неповний перелік щоденних справ новоград-волинських пожежників.

  Чи знали ви, що життя вогнеборців, крім щоденних подвигів, насичене звичаями та забобонами? Рятувальники не чистять взуття перед чергуванням, а також не вдягають нову форму. Перед зміною її необхідно забруднити – кажуть пожежні – потоптавшись по формі самому та залучивши до цього заняття колег. Це своєрідна традиція, старанно передана значно старшими поколіннями сучасним вогнеборцям.

  Василь народився у Городниці. Рішення стати пожежником у нього визріло ще під час навчання у школі, тому активно почав займатися фізичною підготовкою та спортом. Мотивацією для хлопця стало бажання займатися чоловічою та екстремальною роботою, адже буття кабінетного клерка видавалося Василю нудним і нецікавим. Тож хлопець вперто вирішив стати першим у родині пожежником.

  Згодом батько Василя теж влаштувався на роботу в пожежну частину – водієм, але на малій батьківщині, у Городниці. Тому хлопець, який з дитинства мріяв на власній шкірі спробувати життя курсанта з військовим вишколом, після школи вступив до Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту і набутим там досвідом залишився цілком задоволений.

  Службу Василь розпочав у 2008 році, двічі стажувався у Вінниці. У 2011-му влаштувався на роботу у пожежну частину Новограда-Волинського та паралельно вступив на заочне відділення Черкаської академії пожежної безпеки.

  Василь пригадав свою першу пожежу, з якою він боровся під час свого стажування у Вінниці. Не маючи ще повноцінного допуску до її гасіння, він допомагав з підготовкою.

  – У селі горіла хата, – занурюється у спогади Василь – господарів удома не було. Пожежників викликали сусіди, які також подзвонили власникам садиби. І хоча вогонь швидко вдалося загасити, однак частина майна все ж таки була знищена вогнем. Пам’ятаю свої перші відчуття, коли я побачив сльози та розпач господарів будинку, що постраждав від пожежі. Важко спостерігати чуже лихо. Це стимулює вдосконалювати свої професійні навички. Упродовж 10 років служби ці відчуття не зникли. Щоразу сприймаю близько до серця кожен випадок і намагаюся максимально допомогти людям.

  Та все ж Василь з усмішкою розповідає про буденне життя рятувальників. Зокрема, згадує звичай вогнеборців із хрещення новачків, коли під час першого виклику на пожежу новенького рясно обливають водою. Виїхавши взимку на виклик з черговим новачком у село на гасіння сараю та ліквідувавши займання, всі приготувалися до виконання обряду посвяти. Однак новенький, чи то розгубившись, чи то переплутавши кнопки на "стояку" – сам "підмочив репутацію" вже досвідченому колезі, обіллявши його водою з голови до ніг.

  Та все ж звичайний день Василя далекий від розваг. Служба проходить суворо за графіком і зміна тривалістю 24 години розпочинається вранці о 8.00 з проведення занять зі спеціальної пожежної та фізичної підготовки з відпрацюванням нормативів.

  За виконані вправи виставляють бали. Щоб отримати 5 балів, необхідно 12 разів підтягнутися, пробігти 100 метрів за 14 секунд та виконати чимало інших фізичних завдань. До слова, з усіма вправами герой нашої публікації справляється на відмінно. До речі, Василь у складі команди новоград-волинських вогнеборців щороку посідає призові місця на обласних змаганнях серед пожежників.

 Особливу увагу рятувальники приділяють спеціальній фізичній підготовці, під час якої моделюється умовна пожежа, куди чергове відділення виїжджає за сигналом "Тривога". Гасіння умовної пожежі відбувається за всіма правилами з однією особливістю: кожна дія пожежних знаходиться під пильним контролем та фіксацією часу виконання. Однак на практиці в межах міста пожежній техніці часто банально заважають припарковані поруч з будівлями автівки.

  Тим часом у другій половині дня рятувальники займаються доглядом та ремонтом пожежної техніки, а також виконують господарчі роботи. Наприклад, Новоград-Волинська пожежна частина в холодну пору року опалюється звичайною пічкою на дровах. Тому наразі співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій займаються заготівлею деревини для опалення на зиму.

  Звичний перебіг дня переривається із виникненням реальної пожежі або надзвичайної ситуації, тоді за сигналом "Тривога" чергове відділення менше ніж за хвилину проводить збір та виїжджає на виклик. Василь переконує, що новоградські вогнеборці вкладаються в цей час, адже всі приміщення розташовуються поруч з гаражем, тим більше співробітникам заборонено покидати територію пожежної частини під час чергування. А сам сигнал тривоги неможливо проґавити, адже після дзвінка на 101, з повідомленням про пожежу, диспетчер моментально тисне на кнопку, після чого усією територією пожежної частини лунає звуковий сигнал, схожий на дзвінок у школі.

  За зміну такий дзвінок звучить у середньому 3-5 разів, але в пору горіння сухої трави викликів може бути й більше десятка.

  Найбільше Василю закарбувалася у пам’яті та серці пожежа, що сталася у 2015 році у мікрорайоні "Зелені", під час якої новоград-волинські вогнеборці врятували життя трьом маленьким дітлахам.

  – На пульт передали, що в квартирі ймовірно пожежа, – згадує Василь. На виклик відразу виїхав екіпаж у складі чотирьох осіб. Дорогою нам зателефонували й повідомили, що у квартирі можуть знаходитися діти. Приїхавши за адресою, ми побачили, що з вікон йде дим. Включившись в ланку ГДЗС (апарати для захисту органів дихання і зору), ми в складі відділення ввійшли у квартиру, де знайшли трьох дітей без ознак життя. Хлопчика (6 років), дівчинку (4 роки) та ще одного хлопчика (1 рік та 8 місяців) ми швидко винесли на вулицю. Проводити дітям, які вже не дихали, серцево-легеневу реанімацію довелося самостійно, оскільки карета швидкої допомоги ще не прибула. Відлік йшов на секунди, але, на щастя, ми все ж змогли вдало надати першу медичну допомогу і діти почали дихати. Якби ми приїхали хоча б на півхвилини пізніше, наприклад, нас хтось з автомобілістів не пропустив би на світлофорі, то фінал цієї історії міг би бути трагічним.

  Велику увагу у роботі рятувальники приділяють саме медичному навчанню: перша медична долікарська допомога при переломах, серцево-легеневій недостатності, опіках тощо. Оскільки співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій виїжджають не лише на пожежі, а ще й на дорожньо-транспортні пригоди.

  Випадки бувають доволі тяжкими, до того ж Новоград-Волинський розміщується поруч з трасою Київ – Чоп. Тому для роботи рятувальником потрібні, крім виняткової фізичної підготовки, ще й залізні нерви. Над цим пожежні працюють як самотужки, виховуючи волю, стійкість та витримку, так і за допомогою фахівців – психологів з Житомира, які систематично працюють із колективом. Василь же після роботи психологічно розвантажується, граючи у футбол з друзями на стадіоні "Авангард", адже за складом свого характеру не визнає пасивного відпочинку.

Сюди надходять дзвінки від людей

  Звичайно такі чоловіки, як Василь, завжди приваблювали жінок: сильний та мужній, на чиєму рахунку є десятки подвигів. Наш герой не став винятком, тому маємо засмутити дівчат – Василь одружений. Про знайомство з коханою дружиною він розповів:

  – Друг запросив мене в сусіднє село Дубники на випровадини в армію. Саме там я і зустрів свою Наталю. Декілька років ми зустрічалися, і у 2013 році одружилися. Дружина працює на залізниці, тому ми обоє у формі, – сміється Василь.

  Пожежник – це раз і на все життя, запевняє Василь. Він розповідає, що якби довелося обирати професію ще раз – свого вибору не змінив би.

  Ба більше, знову обрав би Новоград-Волинський для своєї служби, адже тут працює молодий дружний та злагоджений колектив пожежників. Хоча чоловік переконаний, що насправді немає різниці, де працювати, бо мета скрізь одна – допомагати людям.

  При виборі професії пожежника герой нашої статті радить керуватися лише покликом душі, тому що ця робота потребує передусім натхнення. Також майбутній вогнеборець повинен бути готовим щоденно працювати над собою, вдосконалювати свої професійні навички, гартувати характер. Тому всіх, кого не сполохав цей факт, Василь запрошує взяти з нього приклад та долучитися до цікавої роботи з адреналіном у Державній службі з надзвичайних ситуацій. Від редакції додамо, що герої бувають не лише у голлівудських фільмах, вони поруч з нами у скромній формі пожежника.

Джерело: Інна Попова, Novograd city