— Столярною справою захопився, коли працював на заводі «Прожектор» у Малині», — сказав Юрій. — Тоді любов до цього заняття перейняв у Кузьми Парфіровича, котрий працював столяром. Відтоді й «чаклую» над своїми виробами з дерева. Переважно працюю з осикою, сосною, дубом, ясеном, липою. Вдома маю циркулярку, фуганок, рейсмус, торцовку та інші необхідні станки й прилади. Своїми руками змайстрував дубову лаковану бесідку, прикрашену різьбою по дереву, вхід до якої виклав дубовими східцями, гойдалку, вулики, - про це повідомляє malininform.com.

  Нині Юрій Вікторович тримає 45 бджолосімей. З цими трудолюбивими комахами «товаришує» вже 17 років. Вчився доглядати за ними від одного з найдосвідченіших пасічників краю Івана Марковича Сороки з Нового Життя цієї ж сільради. Він спокійним голосом, повільно розповів мені всю теорію, ознайомив і на практиці як себе вести з цими трудолюбивими комахами.

  — Перше моє знайомство з бджолами почалося з укусу, — продовжив Юрій Вікторович. – Після укусу висипала на тілі алергія. Іван Маркович Сорока тоді сказав: «Не бути тобі, Юрію, пасічником!» Мене «швидкою» допомогою забрали в лікарню, робили уколи… Таким був мій перший гіркий досвід. Але, що головне, з того часу я буквально «прикипів» до бджіл, мені дуже подобалося біля них працювати, бути поряд. 

  Пасічник вважає, що успіх залежить від розміру вулика, здатність пасічника забезпечити розширення гнізда, погоди.В середньому Ю.В. Іваненко отримує приблизно 12 літрів меду від однієї бджолосім'ї.

  — Можна було б отримувати й більше меду, але я принципово їх не годую, бо це дуже трудомісткий процес, під якого відбуваються крадіжки серед бджіл, зношуються бджоли, які будуть зимувати. Дбаючи про врожай наступного року, регулярно проводжу стимуляцію матки, — каже бджоляр.

  В залежності від погоди, робочий день біля вуликів у Ю.В. Іваненка розпочинається по-різному. Це все залежить від погоди на вулиці. Як правило, о 8-ій годині — обхід, а огляди здійснює один раз на 10 днів.Обов'язковим є й ведення журналу обходу бджолиних сімей, куди занотовує всі необхідні деталі й нюанси, щоб орієнтуватись. Використовує молоді матки, бо вважає, що дворічна матка – це вже стара. Раніше купував старі вулики, які реконструював, а нині їх виготовляє сам. Переважно це вулики типу лежаки на 28-30 рамок, є й декілька корпусних. 

  Необхідні знання про бджолину родину черпає також із книг відомого пасічника-практика із Харківщини, котрий проживає в Полтаві Юрія Сенчука, часто обмінюється досвідом із колегами з різних регіонів у Фейсбуці, де є група пасічників. Допомагає батьку порядкувати біля бджіл його син Максим, студент Житомирського базового фармацевтичного коледжу імені Г.С. Протасевича. Приручитись до цієї справи він захотів сам. Уже вміє знімати рій. Натомість дружина Світлана боїться цих комах

  — За стільки років маю вже й постійних клієнтів на мед та бджоли, — сказав Юрій. — За свою продукцію й комах не соромно перед людьми, бо я не женуся за великим медозбором, а навпаки жалію і з людяністю відношусь до цих комах. І це вважаю правильно, бо мед потрібно збирати ж не один рік… Ще я принципово не збираю пилок, адже перга – це бджолиний хліб. 

  Дотримується пасічник і своєрідних правил, доглядаючи за бджолами. Він вважає, що потрібно розводити спокійних комах, а мед слід брати розумно. В середньому бджола живе 42 дні. Після цвіту липи підгодовує своїх комах фацелією. Після 10 серпня годувати бджіл не можна, адже це негативно може відбитись на їхній зимівлі (скоротиться гніздо). За 17 років траплялись такі випадки, коли взагалі не викачував меду і не годував бджіл, вони були «на своєму хлібі». Це сприяє спокійній осені, їхній зимівлі, а також збільшенню в рази медозбору наступного сезону. Для нормальної зимівлі бджіл повинно бути 18-22 кілограми квіткового меду, який вони споживатимуть взимку. Тоді проблем із їхнім зимуванням не буде жодних. Взагалі перед тим, як починати займатись бджільництвом раджу колегам-початківцям вивчити фахову літературу, «набити» шишок на практиці, а тоді вже розводити їх, адже бджоли – це ніби наркотик… Із кліщем, який завдає чимало клопотів пасічникам і бджолиним родинам пасічник бореться природніми й хімічними засобами. Дуже турбує пасічника та його колег і часте труїння сільськогосподарських полів аграріями, котрі зазвичай не попереджають про це пасічників, що призводить до загибелі бджіл. 

  У найближчих планах бджоляра зробити будиночок для отримання сеансів апітерапії. Необхідний матеріал уже заготовив. Адже його ефект дуже великий і потрібний для організму людини.— Бджола – унікальна тварина, яка дає багато корисного людині, але не завжди люди до неї відносяться з пошаною, — сказав Юрій Іваненко. — Часто «висмоктують» із неї всі соки, не задумуючись і не дбаючи про наступні врожаї. Так не можна. Адже, як твердить народне прислів'я «Бджола не боїться холоду, а голоду»

Джерело: malininform.com