Красені розбавляють сіру мряку пейзажів вологих зим нового століття своєю звичною, проте щораз несподіваною появою. Екзотика, одним словом. Цього року пара (а "подружжя" в цих птахів утворюються на все життя) прилетіла із нащадками, молодими лебедями, йдеться в матеріалі сайту novograd.city.

  Мешканці міста постійно підгодовують птахів, що їм на користь, та й навіть будиночка збудували для зимівлі. Але у прагненні допомогти часом піднімається надмірне хвилювання.

  Днями у Facebook з'явилась публікація із гучним заголовком "Чи врятуємо ми лебедів". Суть її проста: лебеді замерзають, будиночок, в якому вони грілись, зник, а чотирьох молодих лебедів хтось вбив чи забрав. "Якщо терміново не ужити рятувальних заходів, птахи загинуть від холоду і голоду", – йдеться у публікації.

  Але насправді, реальної загрози голодної та холодної смерті для цих птахів немає. Вони дикі і зимують просто неба на відкритій воді. Їжу знаходять у водоймах, а гнізда будують у чагарниках. Ніякі будиночки їм не потрібні.

  – У них досить тепле пір’я. Коли люди бачать, що лебідь сидить на кризі, часто помилково думають, що він примерз. В Україні є лебеді, як перелітні, так і ті, що лишаються на зиму. Головне — це клаптик незамерзлої водойми. У лебедів довгі шиї, тож вони можуть спокійно шукати їжу під водою. А за потреби перелітають на 100 — 200 кілометрів до водойм, які не замерзають навіть за найнижчих температур. Наприклад, багато сімей лебедів летять на водосховище Хмельницької АЕС, – розповідає керівник рівненського обласного відділення Українського товариства охорони птахів Василь Ільчук.

  Тому піднімати переполох з приводу голоду і холоду лебедів немає причини. Бажання допомагати краще направити на інших братів менших, які дійсно замерзають, як наприклад, вуличні коти й собаки. А з лебедями – все буде окей.

   Лебеді у грудні 2018. Іван Лавренчук

  А от, куди зникли чотири молоді птахи, які прилетіли на Случ разом із батьками – це питання. З дев'яти їх лишилось лише п'ять. По-перше, полювання на лебедів заборонено законом, а по-друге, якось нелюдяно кривдити тих, хто шукає прихисток, розраховучи на довіру. Сподіваємось, що вони просто десь полетіли і скоро повернуться.

  Данило Завгородній

Джерело: novograd.city