Це сталося 23 січня цього року. Неможливо передати радість членів родини, які так боялися опинитися на вулиці через шахрайські квартирні схеми. Ми вже повідомляли про цю історію, яку можна порівняти з жахливим квартирним детективом з елементами фантастики, передає exo.net.ua.

  Варто нагадати: у 2016 році родина Бодомерів за рішенням виконкому Житомирської міськради отримала 4-кімнатну квартиру. Але невдовзі несподівано стало відомо, що на цю ж квартиру претендують ще двоє людей, які якимось чином там були зареєстровані і начебто мали ордер на це житло, виданий ще в 2011 році. Це старенька бабуся, 1930 року народження, з Черняхівського району та підприємець-оцінювач із Житомирського району. Хоча коли в 2016 році родина Бодомерів отримувала ордер на дану квартиру і оформляла всі документи, інших осіб в житлі зареєстровано не було. Просто якась фантастика!
Люди, які несподівано "намалювалися", вважали себе повноправними господарями цієї квартири. Мало того, 2 жовтня 2018 року вони виграли суд першої інстанції, який виніс рішення не на користь сім'ї Бодомерів! Міська рада подала апеляційну скаргу…
Для родини Бодомерів усе, що відбулося, було неначе страшний сон. Але як же таке могло статися? За відповідями йду до родини.

  «ПРИЙШОВ ЯКИЙСЬ ЧОЛОВІК І ПОВІДОМИВ, ЩО ЦЕ ЙОГО КВАРТИРА»

  Квартира багатодітної сім'ї розташована на першому поверсі дев'ятиповерхового будинку в районі Польової обласного центру. Мене зустріли подружжя Анна і Богдан та їхні 12 дітей: молодшому 1,5 року, старшому - 23. Видно, що в чотирикімнатній квартирі все ще триває ремонт, але вже на завершальній стадії. На підлозі - ламінат, в кімнатах двоярусні ліжка, все охайно і чисто, діти доглянуті і виховані. Сусіди відгукуються про родину як про дружню та релігійну.
  - Ми стояли в черзі на квартиру 13 років, - розповідає 40-річна Анна Бодомер. - Доводилося винаймати житло. І коли одного разу власниця нас попросила звільнити приміщення, ми зрозуміли, що так далі жити просто неможливо. Я наполегливо звернулася до міського голови Сергія Сухомлина, який відповів, що для нашої родини є квартира. Дуже швидко за рішенням виконкому нам було виділено 4-кімнатну квартиру. В липні 2016 року ми отримали ордер і у вересні вже приватизували її без жодних проблем. Коли прийшли вперше, побачили, що це нежитлове приміщення, бо там не було нічого: ні підлоги, ні стін, ні стелі, навіть газу не було. Були лише нові вікна і броньовані двері, поставлені невідомо ким. Ми ремонт робили усім миром, допомагали різні благодійні організації, спонсори, сприяла Житомирська міська рада, працювали і прості небайдужі люди, а також ми разом з дітьми. Тільки на засоби для ремонту було витрачено понад 300 тисяч гривень. Ми раділи житлу як ніколи і всі життєві негаразди здавалися дрібницями.
  - Та несподівано прийшла біда, - продовжує Богдан Бодомер. - Під час ремонту, коли вдома були тільки діти, а ми з дружиною пішли до магазину, до квартири зайшов якийсь чоловік і запитав: "Що ви робите в моїй квартирі?". І навіть показав штамп у паспорті з реєстрацією за цією адресою. А далі нам почали приходити повістки до суду. Ми юридично не освічені, тому пішли до юристів у міську раду, які нас запевнили, що все нормально, не треба ходити на суди і хвилюватися, тому що вони про все потурбуються самі. Але коли в жовтні 2018 року Корольовський райсуд виніс рішення не на нашу користь, стало дійсно страшно - ми втрачаємо квартиру! Коли ми оформляли всі документи на житло, тут ніхто не був зареєстрований. Звідки взялися ці люди, прописані якимось чином, невідомо. І за які заслуги одній старенькій бабусі було надано квартиру загальною площею аж 97 квадратних метрів?! Адже в черзі на квартиру вона не стояла…
  Як виявилося з документів судової справи, ще у 2011 році начальник Житомирського ВЖРЕПу №10 начебто видав ордер на цю квартиру старенькій бабусі, 1930 року народження, на підставі якогось листа виконкому. Вона зареєструвалася в квартирі лише в 2014 році, а в кінці 2015 року туди прописався ще й підприємець-оцінювач. Це при тому, що на той момент ВЖРЕП №10 був уже ліквідований, а ця квартира вважалася нежитловим приміщенням. І найголовніше: начальник ВЖРЕПу просто не мав повноважень видавати ордер на цю квартиру. 
Коли міська рада виявила незаконну схему одержання житла, рішеннями виконкому в 2016 року було скасовано ордер, виданий на ім'я бабусі, відмінено її реєстрацію, квартиру визнано житловою площею, а потім міською радою вона була надана великій родині Бодомерів. Але дуже скоро позивачі звернулися до суду, щоб скасувати ці рішення виконкому. І суд першої інстанції чомусь прийняв рішення на їхню користь. Проте апеляційний суд 23 січня скасував рішення першої інстанції, тобто ще раз підтвердив законність видачі житла багатодітній сім'ї. 
  - Ми - власники квартири, - каже Анна. - Маємо всі відповідні документи. І апеляційний суд підтвердив наші права. Спасибі суддям!

  ЧИ БУВ НАСПРАВДІ ОРДЕР У БАБУСІ?

  Як з'ясувала житомирський адвокат Олеся Войдевич, яка представляла інтереси сім’ї  Бодомерів в апеляційному суді, ніхто не бачив і, мабуть, ніколи не побачить оригінал того ордера, який начебто був виданий на ім'я бабусі у 2011 році, бо його просто немає! А та копія ордера, яка була надана суду другою стороною, не відповідає чинному законодавству та вимогам оформлення такого документа, тобто цього ордера як документа не існує. Як можна вважати офіційним такий підозрілий документ і тим більше вважати його основним доказом своїх прав на житло, незрозуміло.
  - На мою думку, - резюмує адвокат, - коли у 2014 році міська рада виявила махінації із захоплення житла на основі ордера, якого ніхто не видавав, і звернулася до правоохоронців, треба було добитися того, щоб справа була розслідувана до кінця і їй була надана правова оцінка. Але доля цього кримінального провадження досі не відома. Що стосується наших опонентів (бабусі та підприємця), то у них не було ні права власності, ні договору найму, вони жодного дня не сплачували комунальні платежі і у них немає підстав вважати квартиру своєю, оскільки вони навіть не вселялися в спірну квартиру. А з боку родини Бодомерів не було жодних порушень, лише сподівання на те, що міська влада їх захистить і не залишить без даху над головою. 
  В січні цього року міська рада вже повторно подала заяву до Житомирського відділу поліції про підроблення документів начальником ВЖРЕПу №10 у 2011 році, яка була внесена до реєстру досудових розслідувань. 
  Наприкінці лише додам, що ні сама бабуся, яка начебто отримувала ордер на квартиру, ні підприємець, який прописаний у квартирі, на засідання суду не з'явилися. А адвокат, який представляв їхні інтереси у суді, повідомив, що буде обов'язково звертатися до Верховного суду з касаційною скаргою.

Юлія Мельничук

  P.S. А чи понесуть заслужене покарання ті, хто аферував з цією квартирою? Ми ще повернемося до цієї теми.

Джерело: газета "Ехо"

 Новини Житомира