На вкорінення використовують приріст поточного року з маточних дерев і кущів: відрізки пагонів, що почали дерев’яніти, довжиною 5 – 7 см висаджують у теплиці, де створюються умови з відповідним температурним режимом та рівнем вологості повітря.

  Через рік укорінені живці висаджуються у відкритий грунт або в горщики. Щоправда, спеціалісти оглядатимуть та оцінюватимуть їх «здатність до життя» - нерідко окремі «ніжні» породи, такі як ялина канадська, залишають на дорощування ще на рік.

  «Щороку на базовому розсаднику Житомирського лісгоспу укорінюють близько 12 тисяч живців, 10 тисяч – хвойних, решта – листяні, - ділиться інженер з лісових культур підприємства Олена Воробйова. – Варто зазначити, що цей спосіб розмноження – досить клопіткий та потребує постійної уваги. Однак, за такого методу найкраще зберігаються всі спадкові властивості рослини. До прикладу, якщо ялину сріблясту виростити з насіння – через деякий час вона може втратити блакитний колір хвої і буде більш схожою на звичайну ялинку. Якщо ж зростити її з пагона – вона точно буде сизою».

  Із хвойних порід в лісгоспі живцюють ялини різних форм, ялівець, кипарисовик, тис, тую західну різних форм та ін. В період літнього живцювання – вейгелу, перстач, спіреї різних форм, гібіскус, магнолію, магонію падуболисту, бересклет, звіробій, жимолость тощо.

Наталія Горай , прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Новини Житомира