«Серйозно «захворіла» на це хобі п’ять років тому, «заразившись» від свого чоловіка Олега. А ще вона дуже любить вишивати картини бісером»,‒ розповідає zhytomyrschyna.zt.ua.

  — Маємо кожен своє спорядження, снасті. Ловимо переважно на ставках, розташованих у Лумлі, Ворсівці, Пиріжках Малинського району, на Малинському водосховищі, в Андрушівці, звідки родом чоловік.

  — Маєте якісь солідні трофеї?

  — Найчастіше — півкілограмові карасі та лини. Олег може похвалитись щукою вагою 7,5 кілограма. Хоча улов для нас — не головне. Риболовля, в першу чергу, — чудова можливість відволіктись на певний час від щоденних турбот і проблем. Проте, — зізнається Н.Полянська, — коли у вересні починає краще клювати щука, чоловік завжди бере відпустку. Я також намагаюся бути поруч із ним. Якщо навіть не упіймаю нічого, сам процес дуже захоплює. Ловимо завжди вудками з берега. Чоловік жартує, що й одного щукаря в родині вистачить, коли я прошу, щоб він повідомив мені секрети ловлі щуки...

  — Не повірите, — посміхається пані Наталія, — на 8 Березня, на інші свята чоловік мені замість, наприклад, парфумів чи одягу дарує різні рибальські снасті, приманки. І я йому — також.

  — Може, якийсь особливий випадок під час риболовлі запам’ятали?

  — Декілька років тому, коли ми поїхали на став, розташований у Крилівці Андрушівського району, в чоловіка зірвалась із гачка спінінга чимала щука. Тепер він постійно приїздить сюди, щоб її упіймати. Він знає її розмір, де приблизно вона живе, тож мріє зловити саме її.

  — А які страви готуєте з риби?

  — За роки «відшліфували» рецепти запікання, фарширування, смаження й копчення. А ще готуємо юшку, холодець, котлети... Причому, дуже смачні рибні страви готує й чоловік, рецепти деяких знає лише він. Якщо вдається зловити чимало риби, ми радістю ділимося нею з рідними та близькими.

Новини Житомира