Загальноосвітня школа I-II ступенів. Школа розміщена в колишній садибі.

  Побудована у першій половині XIX ст.
  Опис садиби є у спогадах царського вельможи М.І.Мамаєва, який у 1838 р. відвідав пряжівський маєток Адама Схабіцького.
   Останнній з пряжівського роду, Міхал-Нарцис Схабіцький, не мав власних дітей,тому у 1855 році, по дарчому записі, маєток перейшов до його сестри Каміли та її чоловіка Владислава М'яновського. Після її смерті з 1895 р.-до сина Луціана (Лук'яна) М.Теодорович у своїй праці присвяченій церковним приходам Волинської губернії пише, що: "у 1883 р. пряжівський поміщик Лук'ян М'яновський продав євреям пряжівський ліс на зруб, а потім був відданий на викорчовування німецьким колоністам під орне поле. Збереглася лише та частина лісу, яка прилягала до садиби та носила назву парку. В ній були прокладені доріжки та викопані штучні ставки.До останнього польського бунту (1863 р.) в парку проводили великі гуляння, були також альтанки. Грав, навіть, поміщицький оркестр з місцевих селян-кріпаків''.
  М'яновські володіли пряжівським маєтком до самого початку буремних подій 1917 року.
  Згідно Списку землевласників Волинської губернії на 1913 рік, цей маєток нараховував 714 десятин землі та належав Генріху Станіславовичу М'яновському. Окрім цього, він ще володів маєтком в Бражинці (807 десятин) в Черняхівському районі.
  Потім, після 1917 р., була стандартна для садиб доля: вигнання їх власників, пограбування, націоналізація. Цій скромній садибі пощастило, її не спалили і не розібрали. Вона розпочала нове життя, як школа.

за матеріалами "Житомирщина туристична"

Новини Житомира