Спортивна та активна: бігова екскурсія Андрушівським районом. ФОТО
Незвичну, бігову, екскурсію влаштував житомирській бігун, спортсмен-аматор Юрій Мілованов.
«Спочатку було все ідеально...
Навіть 5 градусів морозу не зіпсували нам настрою та тільки все сильніше примушували розпочати нашу бігову 30-кілометрову пригоду, щоб поскоріше зігрітися. Старт відбувся з безлюдної площі в Андрушівці та з маєтку Терещенків.
Перші 10 км з Андрушівки до Нехворищів були подолані під суворим супроводом «старшого» - Viktor Yurchenko. Як найдосвідченіший з нас, Віктор прокладав шлях знайомими йому лісовими дорогами та вів нас на своєму авто до одного цікавого місця – переправи через річку.
Це було місце, де не дуже надійна кладка з круглих колод пролягала серед бескінечного очерету понад, хоча і вузькою, але все ж таки водною перепоною. Ніхто не мав бажання намокнути в таку погоду та й ще на самому початку шляху.
Все обійшлося без пригод та мокрих ніг і ми, вдосталь награвшись як діти, відправились до дубового лісу, в якому вже не вперше були помічені косулі, білки та ленін (точніше, тільки його погруддя).
«Верной дорогой бежите, товарищи!» - як би всім своїм виглядом наголошував непохований й досі ні там, ні тут вождь всіх пролетаріїв.
І ми підтримали його чіткий заповіт, продовжуючи свою бігову екскурсію незнайомою місциною.
Але, як виявилось, серед нас був «аборіген» цих шедевральних краєвидів (Oleh Hyryn) і майже під час всієї подорожі ми вислуховували розповіді про його пригоди та пригоди його родичів в ціх місцях.
Трішки відпочивши під розкішною кроною ялинки, що незрозумілим чином потрапила сюди, та налякавши і без того наляканих двох сов, що перебували в ній, ми з подивом побачили поперед себе бескінечний шлях из вимощених булижників.
«Ну, це не надовго» - промайнула думка надії в голові. Ця думка не покидала нас упродовж усіх наступних 20 км, здійснившись лише за 500 м до фінішу.
Роздаючи «фізкульт-привет» майже всім поодиноким перехожим, ми з вітерцем в спину дісталися до костьолу Святої Клари в с.Городківка.
Довго там не затримувались, бо одному з нас стало трішки прохолодно і його фраза #я_змерз_бля веселила нас всю частину шляху, що залишилася.
І це було дуже доречно, бо останні 10 км нам належало боротися не тільки з втомою, а ще й з сильним зустрічним холодним північним вітром. Жодних оточуючих лісосмуг навкруги – майже чисте поле.
Та й ще бруківка.
Так, це було жорстке випробування...
Але це не вперше.
В такі хвилини пригадується подібна екскурсія в Черняхів: сильний вітер, холодний дощ. Тим більше, що з нами був «Чорний Ніндзя», який лише своїм бойовим виглядом лякав цей нестерпний північний вітерець.
Тому дісталися до кінцевої позначки (палац Терещенків в Червоному) без ниття і в позитивному настрої.
Тож, буде що пригадати та дітям розповісти», — розповідає Юрій мілованов.
Більше фото в посиланні на допис.
Юрій Мілованов
Последнее изменение Суббота, 21/03/2020