Олексій Володимирович Шевченко був розвідником-кулеметником розвідувального взводу розвідувальної роти 95 окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України. Загинув 19 червня 2014 року під час проведення зачистки та блокування від бойовиків с.Ямпіль поблизу м.Красний Лиман Донецької області, - пише на своїй сторінці у мережі Фейсбук голова Житомирської районної ради Тетяна  Парфентієва.

Батько – Шевченко Володимир Дмитрович працівник Левківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Мати – Шевченко Валентина Леонідівна педагог-організатор в Левківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Молодший брат Ярослав проходив строкову службу в 95 окремій аеромобільній бригаді і разом з Олексієм служив у спеціальному підрозділі судової міліції МВС України «Грифон».

Народився Олексій Володимирович Шевченко 12.02.1988р. в с.Левкові Житомирського району Житомирської області.

В 2004 році закінчив Левківську ЗОШ І-ІІІ ступенів і вступив до Житомирського державного агроекологічного університету, де здобув спеціальність молодшого спеціаліста – юриста. Та його метою було здобуття вищої освіти і Олексій продовжив навчання в Національній юридичній академії України ім.Я.Мудрого в м.Харкові. Навчання поєднував зі строковою службою в Збройних Силах України.

Отримавши в 2011 році диплом юриста, пішов працювати до спеціального підрозділу судової міліції МВС України «Грифон». За сумлінне виконання службових обов’язків Олексій неодноразово отримував подяки і нагороди від керівництва. 

Шевченка Олексія любили і поважали в рідному селі. Для молоді він був прикладом справжньої людини, товариша. Талановитий спортсмен, Олексій був членом футбольної команди «Енергія», неодноразово ставав призером обласних змагань з армреслінгу серед представників силових структур. В складі команди волейболістів він захищав честь села Левкова на Всеукраїнських змаганнях на краще спортивне село України.

Події на Майдані в листопаді 2013 року змінили і долю Олексія. 30 листопада спеціальний підрозділ судової міліції МВС України «Грифон», разом з іншими силовими структурами, отримав наказ про направлення для участі в силовому розгоні мирної демонстрації в м.Києві.

Однак, маючи загострене почуття справедливості, Олексій відмовився брати участь у протистоянні з народом і в грудні 2013 року подав рапорт про звільнення.

Звільнення з «Грифону» допомогло здійснити юнацьку мрію хлопця – стати десантником.

В лютому 2014 року Олексій Шевченко вступає на службу в 95 окрему аеромобільну бригаду високомобільних десантних військ Збройних Сил України. З перших днів окупації Криму він у складі бригади виконував військовий обов’язок спочатку на півдні, а потім на сході України.

Мужність і стійкість виявляв Олексій під час АТО, ніколи не скаржився рідним на надскладні умови перебування.

19 червня 2014 року батальйонна тактична група в ході проведення антитерористичної операції здійснювала зачистку і блокування від бойовиків с.Ямпіль поблизу м.Красний Лиман Донецької області. Колона військових потрапила в засідку терористів. Попереду колони на БТРі їхали розвідники.

Саме Олексій першим побачив бойовиків і встиг попередити товаришів. Завдяки пильності і високій бойовій підготовці йому вдалося врятувати колону військових ціною власного життя.

Героїчний подвиг воїна вдячністю залишиться в пам’яті всіх тих, хто знав Олексія Шевченка.

У цій клятій війні не просто взірцева сім’я втратила зразкового сина, це втрата не лише левківської громади, не лише України, а всього людства, бо саме на таких героях тримається світ.