«Облаштувати зупинки та автоматами з продажу квитків. Облаштувати автоматами зчитування квитків в транспортних засобах міських та приміських маршрутах».

  Юрій Шкабара – творча людина. Він ще змалку почав виявляти талант до малювання.

  Коли синові виповнилося сім років, батьки віддали його до художньої школи. Саме там хлопця і навчили азам образотворчого мистецтва, - пише novograd.city.

   "Найбільше замовляють сувенірну продукцію, рами на дзеркала. Роботи вистачає, навіть всього не пам’ятаю. Дуже довго працював над замовленням для церкви – виготовляв аналой (Прим. авт. – високий чотирикутний, із похилим верхом, вкритий тканиною столик, що використовуюється під час богослужінь у православній та греко-католицькій церкві). Різьба мені дуже подобається, вона надихає та відволікає", – розповідає майстер.

 Уже майже 5 років Юрій викладає в художній школі Новограда-Волинського. Намагався працювати у звичайних школах, але з часом збагнув, що рівень навчання відіграє важливу роль.

  Юрій закінчив Житомирське училище культури та мистецтв ім. Огієнка за спеціальністю "Декоративно-прикладне мистецтво". Також навчався і в Рівненському державному гуманітарному університеті. Відразу після училища працював у Наталівській та Новороманівській школах, але діти там до уроку образотворчого мистецтва ставилися не надто серйозно. Саме це й бентежило молодого вчителя. Тому він вирішив влаштуватися в художню школу, мовляв, там він зможе дати дітям більше корисних знань.

  Своїм хобі та справою душі чоловік називає різьбу по дереву, що захопила його ще з дитинства. У 15 років Юрій почав допомагати своєму другові в майстерні. Спочатку він просто шліфував готові вироби, а потім вирішив спробувати сам. У своєму гаражі він облаштував міні-майстерню, в якій працює на замовлення.

  Раніше, окрім різьби, Юрій ще й малював на замовлення, але з часом полишив цю справу. Це дуже затратно та й задоволення не приносить такого, як різьба.

 Сім років тому Юрій одружився на своїй колезі. Дружина, Ольга, теж працює вчителькою в художній школі, де вони й познайомилися. Майже чотири роки разом виховують донечку Сніжану. Саме їй присвячує кожну вільну хвилинку молодий батько.

  За весь час учителювання Юрій Шкабара не шкодував про обрану професію. Єдине, про що іноді жалкує, що діти не завжди можуть обрати правильний напрям у житті. Прикро, коли вчителі бачать у дитині здібності, а вона обирає для себе іншу професію і не може себе в ній реалізувати. Але Юрій тішиться, що може передати свої знання іншим, це його надихає.

  Деякі його роботи жителі та гості міста мали змогу побачити в музеї родини Косачів та в "Містечку майстрів" на Міжнародному святі літератури та мистецтв "Лесині джерела".

  Юрій дуже любить читати. Його улюблені книги – "Шерлок Холмс" Артура Конан-Дойла, "Майстер і Маргарита" Михайла Булгакова. Полюбляє містичні історії відомого американського письменника Стівена Кінга.

  Уже не один рік він виношує в голові одну хорошу ідею, яку мріє втілити в життя: "Дуже хочеться залишити пам’ятку в нашому місті, якусь цікаву скульптуру в парку абощо. Щоб і пам'ять про мене була, і милувала око людям. Ідей у мене багато, а можливостей немає. Поки ще не вигадав як це реалізувати".

  Головний девіз Юрія Шкабари – ніколи не здаватися та вперто йти до своєї мети. А ще він, мабуть, як і кожен житель України, понад усе мріє про мир. Дуже вже хочеться дивитися лише гарні новини по телебаченню та бачити усміхнених, безтурботних людей на вулиці.

Джерело: novograd.city