Фантастичні краєвиди і де їх шукати. А ще кургани, городища та мертві села на Житомирщині. ФОТО

  Якщо хтось на Романівщині попросить нас коротко описати місце, де варто провести хоча б один весняний вихідний, то це виглядатиме так:

 

10051911 1    Це – самісінька межа Романівщини і Любарщини, закуток краю, куди ми вибиралися більше десяти років. Разіне, Мані, Хижинці – весь цей час вони лишалися білою плямою на карті місць, де ще не ступали колеса наших велосипедів. Щоразу, коли б ми не зібралися доїхати туди, нам перешкоджали то скажений пронизливий осінній вітер прямісінько в обличчя, то проливний дощ, то якісь несправності залізних коней.

  Але цієї весни все змінилося. Дяка довжелезним великоднім вихідним і чудовій погоді в той час.

  Сьогодні ми знову показуємо те, що побачили наші власні очі і об’єктив фотоапарату.

  Маршрут намалювали від руки ? Всі 45 кілометрів.10051911 2

  Знімок екрана  о 20.01.15.png

  Перша зупинка – Раці, оскільки траса була переповнена автомобілями, і таке пересування приносило мало задоволення. Вирішили зробити невеликий гак у кілька кілометрів через корчівський сад до Раців.

  Друга зупинка – оновлена українська церква у Романівці. Давно хотіли її оглянути, ще коли вона стояла пусткою. Проте часи змінюються, і жителі села, які свідомо не захотіли продовжувати відвідування російської православної церкви, привели до ладу цю маленьку будівлю храму на території старого кладовища.

  Будівлю пофарбували, із зеленої вона стала наполовину темно-синьою, територію прибрали, вичистили від кущів. Плюс одне затишне місце у Романівці.10051911 4

10051911 510051911 6 10051911 7

  Звідти неймовірно рівною асфальтованою дорогою докотилися до третьої зупинки – села Мані. Воно лежить в краю тих самих неповторних пагорбів, про які ми вже колись писали у статті ТОП-5 місць Романівщини, які варто відвідати навесні.

  Слова далі зайві, мабуть.10051911 8

  На в’їзді в Мані з боку Романова

  Остання хата на виїзді з села до Хижинців. Не можемо вибрати краще фото, буде два?10051911 9

10051911 10

  Надовго зависли на наступному пагорбі. 10051911 11 10051911 11 10051911 11 10051911 11

   А потім тією ж ідеальною, як для нашого краю, дорогою прикотилися в Хижинці, де й перестали рахувати, скільки разів ми зупиняємося: надто багато всього змушувало гальмувати?

  Подорожуючих у селі зустрічає доволі стара, але бездарно обкладена силікатною цеглою дерев’яна церква. Здалеку виглядає загадково і багатообіцяюче, доки ту цеглу не видно, зблизька ж…навіть не фотографували. Хижинчани (чи хижинцівчани?), одумайтесь!

  Найбільший інтерес у Хижинцях зараз, як не крути, викликає територія школи, де раніше був маєток пана. Прогулялися територією, виглядає цікаво, так що робитимемо окрему статтю або хоча б просто дослідження, що там і де було.

10051911 15   Парадний вхід до школи

10051911 16   Вид з того самого місця на пагорби центральної частини села.

10051911 17   Дуже цікаво, що архітектура півночі і півдня нашого району досить сильно відрізняється. Наприклад, північніше від лінії Романівка-Миропіль ви фактично не знайдете хат, покритих глиняною черепицею, або хат, що мають ставні на вікнах.

  А от південніше цього добра вистачає, ось і доказ прямо із Хижинців:

10051911 18   З села полями і балками доїхали у Виноградівку Любарського району — майже покинуте село, прямісінько як Мані у нашому районі, де дві живих хати на всю центральну вулицю. Тільки от у Виноградівці є цілі вулиці, де вже роками ніхто не живе.

10051911 19   Польова дорога між Хижинцями і Виноградівкою.10051911 20

   Фантастичні текстури на полях10051911 21

   Та сама покинута вулиця у селі. Все за деревами – колишні двори.

   Звідси рукою подати до Разіного, де нас чекала ще одна родзинка краю — давньоруське городище. Воно отам, на задньому плані.

10051911 22

   Ще ближче:

10051911 23   Перейшли болотистий струмок біля підніжжя городища, піднімаємось на вали:

10051911 24

10051911 25

10051911 25

10051911 26

10051911 27

   Саме так вся ця епічність виглядає із найвищої точки зовнішнього валу. Краплі дощу не прибирали з фото, най буде так.

10051911 28   Це городище варте окремої детальної розповіді, слідкуйте за новинами.

    Наостанок вирішили добити ноги і заглянути ще й в Чуднівський район, де в одному лісі розкидані кургани і залишки містечка Лісногород, про яке знають лише легенди.

10051911 29     Ось такою була ця квітнева поїздка.

    Якщо хочете доєднатися до наступних покатеньок чи заходів Velo’d’Roma, то заповняйте форму тут або пишіть Івану в приватні повідомлення.

Джерело: velodroma.wordpress.com

Новини Житомира

  

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework