Які успіхи в юних каратистів та що змінилося за цей рік, розповів тренер Руслан Загривий, - про це повідомляє novograd.city.

– Я дуже радий, що така секція утворилася в нашому місті, бо це величезний шанс для діток відчути себе звичайними. Тішуся, що можу навчити їх чогось та спостерігати за їхніми досягненнями. Діти особливі, намагаюся знайти підхід до кожного. Саме тому тренування проходять з трьома-чотирма дітками. Таким чином можу максимум уваги приділити кожному. Зараз з усією впевненістю можу сказати, що моя робота недаремна. Я щоразу бачу їхні усмішки, радість від нових зустрічей, а найголовніше – прогрес. У кожного в цьому залі вже є свої успіхи, у них значно покращився фізичний стан. А найголовнішим досягненням вважаю те, що хлопчик, який спершу не міг зовсім присідати, зараз робить це майже без проблем.

  У нас багато планів на майбутнє, ми вже хочемо на змагання. За цей рік ми брали участь у двох змаганнях, але це були показові виступи.

  Та це зовсім нічого не змінює. Ви б бачили емоції дітей, вони нарешті можуть продемонструвати всім свої здібності.

  Уже цьогоріч в грудні з Леонідом ми поїдемо на міжнародні змагання. Він продемонструє "ката" – систематизована послідовність групи прийомів у японських бойових мистецтвах, які пов'язані один з одним принципами ведення бою з уявним одним чи декількома противниками. (Нам пощастило побачити номер Леоніда).

  Якщо простою мовою: ката – це своєрідний танець. Я хочу, щоб батьки нарешті зрозуміли, ми тут не вчимося битися, ми не отримуємо травми та забої. У нас для кожного є своя програма з огляду на хворобу. Чомусь батьки думають, що тут над їхніми дітками знущатимуться, тому не приводять їх до секції. Однак ті, хто все ж наважились, дуже щасливі. Ось мама Михайлика, яка з першого дня присутня на кожному тренуванні, зараз вже не робить з хлопчиком кожну вправу, а просто за ним спостерігає. Він став спокійнішим та сконцентрованішим. Йому вже не так складно робити вправи разом з усіма і все частіше на його обличчі з’являється усмішка. Мама радіє навіть тому, що її дитина, не маючи змоги здобувати знання в школі, здобуває потрошки їх тут.

   Мені подобається приділяти їм увагу та допомагати змінювати їхнє життя, а зміни обов’язково будуть. Вони особливі, тому й підхід до них особливий. До нас ходить хлопчик, який дуже хотів, щоб разом з ним тренувались його брати, хоч вони абсолютно здорові. Я дозволяю їм приходити й займатися разом.

  Нам вже рік, і ми не плануємо зупинятися. Хочемо лише одного, щоб у нас повірили, щоб батьки перестали ховати своїх діток і дозволили їм відчути себе іншими. Ми робимо для цього все можливе. Запрошуємо усіх охочих діток та їхніх батьків відвідати наші тренування, а потім і до нашої секції. Ми зробимо все, щоб спорт покращив ваше життя.