«Лишайте дитя у візочку на охоронника, він сам молодий папа»: у житомирському книжковому магазині не впустили маму з дитячим візочком
Хочете зайти скупитися у цій крамниці з маленькою дитинкою, яку привезли в дитячому візочку? Будьте готові, що вас туди ніхто не пропустить…
У мережі Facebook користувачка із Житомира Світлана Огороднікова розмістила публікацію, у які розповіла про свій невдалий похід до цієї крамниці. Ось, що написала мама двох діток:
«Я мама двох діток. Меншому завтра місяць (ред. дата публікації — 31 липня), майже дорослий! А старшенький йде до першого класу! Перший клас у нас справа недешева і я, як порядна мама, вирішила вже готуватися... У Житомирі всі хвалять так звану зелену палатку на Скорульського, там дешево і вибір чималий... От ми втрьох і поїхали збирати старшого, щоб той гриз граніт науки з гарною канцелярією... Нічого не передвіщало неприємностей... Захожу зі своїми хлопцями, а тут мене пропускають тільки зі старшим, а меншого запропонували у дитячому візочку лишати тут, при вході! Як я місячну дитину можу лишити десь, з якимось хлопчиком 25 років, який типу надійний охоронець магазину? Питаюсь, на якій підставі? Відповідь — рішення адміністрації, мовляв, читайте оголошення на стенді! Я то його знайшла, але хто та "грамотна" людина, яка його писала, — не зрозуміла. На прохання погукати адміністратора — дали візитку. Телефоную, прошу з'єднати з керівництвом і озвучую проблему. Скидають дзвінок. Телефоную другий раз, кажу, що зроблю антирекламу. У слухавці чую: "... зараз вийде хтось там з керівництва". Чекаю... Через хвилин 10 виходить до мене хлопчина у червоній футболці, без беджа і, не представляючись, починає нести якусь фігню... У мене очі були, як 5 копійок. Ось деякі його перли:
– у законі не написано, що я повинен вас пропустити;
– лишайте дитя у візочку на охоронника, він сам молодий папа, він вашого не образить;
– то в чому проблема: забирайте дитя, візочок на охорону, та й садіть у наш візок (ред. слова мами: такий собі продуктовий візок з маркету. Нагадаю, що нам місяць тільки завтра);
– (ред. слова мами, вона запитує: де пандус для візків, щоб могли зайти такі, як я, або люди з обмеженими можливостями? у відповідь жінка чує: пандусу немає... Але інваліда ми раді бачити, бо це людина! Знову слова мами: а моє місячне дитя тоді хто, твою ж ****? А він ще не може купувати, твою ж ****!
– нам простіше вас не пустити, ніж потім з нестачами мати справу (ред. слова мами: хоча я запропонувала на виході перевірити мій візок).
Менший зрозумів, що то про нього, почав нервувати... А заступився за мене молодий хлопчина. Дякую йому, він то по ділу намагався йому пояснити, але представник керівництва ні в яку! На вулиці хлопчина мене наздогнав, сказав, що він з АТО і йому не приємно, коли є така несправедливість. До речі, хлопчина не грубив, а все толкував по ділу, а керівник зеленої палатки "стрибав" до нього! Це мало непристойний вигляд! Ще раз дякую хлопцю, який вступився за мене! Можна було б викликати поліцію, але менший вирішив, що нерви мами і керівництва зеленої палатки треба берегти…
Мораль… Та хз з тої моралі… Бережіть своїх діточок!
P.S. У схожому наметі, біля ТЦ “Житній” нас чекали приємні дівчата, їм не заважав мій менший і ми чудово скупилися)».
Варто зазначити, що історія житомирянки не залишила байдужими інших користувачів. Її публікацію активно коментують (понад 70 коментарів). Окрім того, цей пост отримав понад 300 поширень та більше 250 вподобань (з різними емоціями).
