І це далеко не всі потерпілі, бо більшість просто мовчить. Нас споконвіку привчали до того, що сімейні конфлікти не треба "виносити з хати", мовляв, "б'є - значить, любить". Але менталітет українців потроху змінюється, і вони вже не хочуть терпіти і мовчати. Кожна людина - особистість, яка повинна поважати свою гідність та бути вільною. А захищати людей повинні діючі закони.

  На початку нового року президент України підписав Закон №2229-VIII "Про запобігання та протидії домашнього насильства в сім'ї". Його чекали сотні людей, для яких сімейне життя давно перетворилося на пекло, але вони не наважувалися вирватися з нього, бо почувалися незахищеними.

  Новий закон, на відміну від попереднього, прийнятого ще в 2001 році, більш розширений і конкретизований. Про його головні аспекти і відмінності від старого закону газеті "Эхо" розповіла головний спеціаліст відділу молодіжної та сімейної політики управління сім'ї, молоді та спорту Житомирської ОДА Людмила Гуменна.

  - Закон про попередження насильства, який був прийнятий в 2001 році, був одним з перших на території СНГ, - пояснює Людмила - Тоді мова йшла про сім'ю, яка проживає на одній території і веде сумісне господарство. А новий закон розширив коло людей, які під нього підпадають. 

  Відповідно до новоприйнятого закону, домашнє насильство - це "факти фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, що здійснюються в сім'ї або в межах місця проживання між колишнім чи нинішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають у родинних стосунках або в шлюбі між собою". Причому не має значення, проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, в тому ж місці, що й потерпіла особа, чи ні. 

  Під дію нового закону підпадають батьки, діти, внуки, бабусі-дідусі, вітчими, пасинки, а ще прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, прийомні діти, діти-вихованці і так далі. 

  - Багато уваги приділяється економічному насильству, чого раніше не було, - продовжує моя співрозмовниця. - А саме: позбавлення коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду або піклування,     заборона працювати, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування і реабілітації, примушування до праці і так далі. Цей вид насильства не призводить до фізичних вад, але принижує і заганяє людину в глухий кут.

  Ще один важливий пункт стосується дітей. В законі вказується, що коли постраждалою особою або особою - свідком домашнього насильства є дитина чи по відношенню до неї вчиняються будь-які дії, то вважається, що ця дитина також постраждала від домашнього насильства. Якщо дитина бачить, як тато б'є і знущається над мамою, вона дуже страждає. Буває навіть, що від пережитого жаху діти починають заїкатися, хворіють енурезом тощо.

  Які ж заходи застосовуються до кривдників за новим законодавством? Як з'ясувалося, вони діляться на термінові та обмежувальні заборонні приписи і взяття на профілактичний облік кривдника. 

  -Термінові заборони виносяться нацполіцією у разі безпосередньої небезпеки життю і здоров'ю людини, - пояснює Людмила Гуменна. - За старим законом у таких випадках поліція мала право вилучити кривдника із сім'ї всього на три години, які не вирішували проблеми. Якщо кривдник був нетверезий, то за три години він не міг прийти до тями. Повертався додому зазвичай ще більш розлючений, і знущання над рідними відновлювалося з новою силою. Згідно з новоприйнятим законом, кривдник зобов'язаний покинути місце проживання (або перебування) постраждалої особи, йому забороняють у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком до 10 діб, навіть якщо його помешкання - це сумісне майно. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власної ініціативи працівником уповноваженого підрозділу органів нацполіції за результатами оцінки ризиків. І нікого не цікавить, є куди кривднику йти чи ні. Звісно, він може піти до родичів чи знайомих, але повинен повідомити поліцію, де саме він перебуває. У багатьох європейських країнах є спеціальні центри для кривдників, де вони перебувають і досить важко працюють, тому після закінчення строку перебування їм зовсім не хочеться потрапляти туди вдруге, і їхня поведінка помітно змінюється на краще. На жаль, у нас такого ще немає.

  Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді арешту чи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 

  Що стосується обмежувального припису, то мова йде про заборону перебувати у місці спільного проживання, наближатися на визначену відстань до місця проживання, а також до місця роботи (навчання) постраждалої, заборона їй телефонувати, писати. Крім того, діє обмеження на спілкування з постраждалою дитиною.

  Багатьом жінкам доводиться терпіти знущання чоловіка тільки тому, що їм просто нікуди піти, особливо коли є діти. Винаймати житло дуже дорого і не завжди є родичі, які зрозуміють і допоможуть. Але вихід є - деякий час пожити в Житомирському обласному центрі соціально-психологічної допомоги. Тут проживають сім'ї та молоді люди до 35 років, які опинилися в складних життєвих обставинах, в тому числі внаслідок насильства в сім'ї. Термін проживання - до 90 діб. 

  За словами Людмили Гуменної, протягом року в центрі соціально-психологічної допомоги проживають дві-три сім'ї, частіше всього жінки з дітьми, які вирішили піти від чоловіків-кривдників.

  - Я дуже добре запам'ятала одну жінку, яка прийшла до центру разом з 16-річним сином, - розповідає спеціаліст. - Жінка була вкрай налякана, майже не розмовляла, всього боялася. Як з'ясувалося, її чоловік займав доволі високу посаду, а жінку постійно принижував, бив і всіляко знущався. Вона довго терпіла, поки не зрозуміла, що більше просто не витримає. В центрі з жінкою працював психолог, і вона поступово змінилася. Стала почуватися впевненіше і навіть подала до суду на розлучення. Поки вони з сином перебували в центрі, жінка працювала, син навчався в коледжі і підробляв, і згодом їм вдалося назбирати грошей, щоб винайняти квартиру. Потім жінка офіційно розлучилася з чоловіком, через суд отримала свою частку майна і аліменти на сина. Тепер вона живе спокійно і згадує минуле, як страшний сон.

  Під час перебування в центрі багатьом жінкам допомагають знайти роботу, дітей влаштовують в школу і дитсадок. А коли закінчується термін перебування, доля жінок складається по-різному. Хтось повертається додому, але є випадки, коли жінки кооперуються і винаймають одне житло на дві сім'ї, щоб було дешевше. Так вони живуть, працюють і разом доглядають дітей. Згодом деякі навіть виходять заміж і круто змінюють своє життя.

  - Якось до нас в управління звернулася дуже стурбована житомирянка, - продовжує Людмила. - Жінка розповіла, що її донька живе з чоловіком у районі і потерпає від його знущань. Це все бачать двоє дітей і неймовірно страждають. На другий день всі відповідні служби приїхали в район до вказаної сім'ї і провели бесіду з чоловіком. А десь через тиждень-два знову прийшла та жінка. Вона просто сяяла від щастя і повідомила, що стосунки в сім'ї доньки налагодилися і чоловік змінився на краще. Її донька і онуки зітхнули з полегшенням. 

  Якщо жінка дозволила чоловіку хоча б один раз себе побити, швидше за все це повториться знову. Але ніхто не має права принижувати і кривдити людину, особливо в її сім'ї, яка має бути справжньою фортецею. Тому не треба боятися захищати себе і своїх дітей, доки щоденні знущання не знищили тебе як особистість і не позбавили здоров'я. А буває, що й життя…

Джерело: www.exo.net.ua

Новини Житомира